Латиноамериканський парламент

Латиноамериканський парламент був створений в 1964 році. Його нинішні повноваження походять від договору Інституціоналізації, який був ратифікований 16 листопада 1987[1]. Латиноамериканський парламент включає 23 парламенти-члени, кожен з яких посилає до нього по 12 призначених депутатів. Вони повинні представляти погляди їх національного парламенту, і взяти до уваги принципи парламенту, які включають захист демократії і подальшому інтеграцію Латинської Америки. Цілями парламенту є:

• Сприяння правам людини та економічному і соціального розвитку;
• Для підтримка та взаємодія з іншими міжнародними парламентами (такими, як Європейський парламент, а також міжнародними організаціями);
• Сприяння самовизначенню і захист від імперіалізму і колоніалізму.

Основними установами Латиноамериканського парламенту є:

• Однопалатна Пленарна Асамблея, яка збирається щорічно;
• Рада директорів пленарного засідання під головуванням Голови Асамблеї, яка курирує роботу парламенту в період між сесіями асамблеї.
• У 2009 році було 13 постійних комітетів:
  • Скотарства і рибальства;
  • Безпеки громадян, припинення і запобігання наркотрафіку, тероризму та організованої злочинності;
  • Економічних питань, соціального та регіонального розвитку;
  • Освіти, культури, науки, технології та зв'язоку;
  • Енергетики та вугільної промисловості;
  • Навколишнього середовища та туризму;
  • Гендерної рівності, дитинства та юності;
  • Здоров'я;
  • Політики прав людини, правосуддя та виконання покарань;
  • Корінних народів та етнічних груп;
  • Праці, соціального забезпечення та правових питань;
  • Політичних, муніципальних та інтеграційних справ;
  • Захисту прав споживачів.

В 2013 році членами Латиноамериканського парламенту є:[2]

• Саидов А. Х. Межпарламентские организации мира: Справочник / А. Х. Саидов. – М. : Междунар. отношения, 2004. – 352 с. ISBN 5-7133-0955-X
• Facebook: Parlamento Latinoamericano