Латинський собор (Сандомир)

Катедра́льна бази́ліка Різдва Пресвято́ї Ді́ви Марі́ї, або Латинський собор (пол. Bazylika katedralna Narodzenia Najświętszej Maryi Panny w Sandomierzu) — культова споруда, римо-католицька базиліка в місті Сандомирі. Головний храм Сандомирської дієцезії Римо-католицької Церкви в Польщі.

Латинський собор (Сандомир)
Катедра́льна бази́ліка Різдва Пресвято́ї Ді́ви Марі́ї
Вигляд латинського собору в Сандомирі
50°40′35″ пн. ш. 21°44′58″ сх. д.
Тип споруди собор (1818) і мала базиліка (1960)
Сучасний статус мала базиліка
Розташування  Польща, Сандомир
Початок будівництва 1361
Стиль готика, бароко
Належність Римо-Католицької Церкви в Польщі
Єпархія Roman Catholic Diocese of Sandomierzd
Стан культурна спадщина Польщіd
Оригінальна назва пол. Bazylika katedralna Narodzenia Najświętszej Maryi Panny
Епонім Різдво Пресвятої Богородиці
Вебсайт katedra.sandomierz.org
Латинський собор (Сандомир) (Польща)
 Латинський собор у Вікісховищі

Історія

Збудована на узгір'ї неподалік від Сандомирського замку, з яким свого часу сполучалася мостом. Добудована за сприяння єпископа Збігнева Олесницького (добудована частина нині становить презбітерій).[1]

У вересні 1770 року Матвій Полейовський — львівський скульптор-різьбяр — уклав контракт, за яким мав виконати роботи для храму, а саме вісім вівтарів з різьбами (в тому числі головного вівтаря), декорацію частини храму під хорами, декорацію балюстради в каплиці Мансіонарській, за що мав отримати 12000 злотих.[2] Ці роботи закінчив у середині 1773 року.[3] Повністю всі роботи в інтер'єрі завершили 1790 року.

1818 року костел став головним храмом новоутвореної Сандомирської дієцезії. 9 вересня 1819 року відбулась урочиста церемонія входження на посаду єпископа Головчиця.[1]

Мистецька проблематика

На думку Тадеуша Маньковського, з якою погоджувався Збігнев Горнунг, різьби у вівтарях костелу є нижчого класу, ніж відомі роботи М. Полейовського. Також Горнунг припускав, що вони були зроблені пізніше, а їх міг виконати майстер, який виконав фігури святого Івана Хрестителя, Марії Магдалини та Марії Єгиптянки в домініканському костелі святого Якова у Сандомирі.[3] Однак Єжи Ковальчик вважав автором цих робіт таки М. Полейовського.[4]

Опис

Будівля зального типу, базиліка, головна (середня) нава ширша за бічні. До презбітерію з північної сторони прилягає партерове захристя, перекрите хрестово-реберним склепінням. Фасад бароковий.

Примітки
  1. Kolegiata // Sandomierz. — S. 269.
  2. Betlej A. Polejowski Maciej // Słownik Artystów Polskich. — T. 7. — Warszawa, 2003. — S. 374—376. (пол.)
  3. Hornung Z. Polejowski Maciej (2 poł. XVIII w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982. — T. XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 289. (пол.)
  4. Там само. — С. 290.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.