Леві Іцхак з Бердичева

Рік народження — 1740 — наводиться імовірно, оскільки точна дата народження достеменно не відома[4]. Походив з родини потомствених рабинів. Батько Леві Іцхака, Гаон рабі Меїр, був рабином міста Гусакова[1], а мати, рабанн Сара Сосьья (або Сасья)[К 1], вела генеалогію від Махарши[5][6].

Відомості про діяльність святого рабі Шмелка з Нікольсбург, учня Баал Шем Това, спонукали Леві Іцхака всупереч бажанням тестя і інших родичів дружини до знайомства з новим рухом хасидизму[7]. Незабаром раббі Шмелка познайомив Леві Іцхака з Магідом (Дов-Бером з Межирича). Леві Іцхак тісно зблизився з Магідом, став його учнем[8] і «став ревним послідовником хасидизму»[9]. Після смерті вчителя оселився в [Пінську, де в 1771 році був обраний міським рабином[9]. Після того як в 1772 році Віленський Гаон оголосив хасидам херем (відлучення), відкрилася «єресь» рабина Леві Іцхака, і він був змушений покинути Пінськ[9]. Однак довгий час ортодоксальні рабини (литваки) не давали Леві Іцхаку спокою, і, врешті-решт, в 1785 році через конфлікти з мітнагдім він був змушений переїхати до Бердичева, де був міським рабином до кінця своїх днів і «став визнаним главою волинських хасидів»[9]. Втім, в Єврейської Енциклопедії Брокгауза і Ефрона Бердичівський раббі визначався як «один з ватажків волинських хасидів»[9]. По лінії матері І. А. Ефрон був правнуком Еліяху бен Шломо Залману.

Завдяки своїм молитвам, в яких невпинно просив Бога надмірно не гніватися на євреїв, отримав в народі прізвисько «санегорам шел Ісроель» (або «санегор шель Ісраель» — заступник Ізраїлю, тобто єврейського народу)[10]. Збереглася написана Бердичівським цадиком молитва «Каддіш раббі Леві Іцхака», в якій сам Бог призивається на суд за суворе ставлення до євреїв[1]. У всьому намагався бачити тільки хорошу сторону, «прагнув виправдати навіть тих, хто завдавав йому зло»[10], пропонуючи молитися навіть за своїх ворогів. Підтримував близькі стосунки з р. Нахманом з Брацлава. У 1802 році скликав збори російських рабинів для обговорення становища євреїв. У 1807 році почав закликати жертвувати гроші на російську армію для боротьби з Наполеоном. Є автором молитви на ідиш в моцаей шабат (кінець суботи), яку читають багато ашкеназі євреї.

Oheль р. Леві Іцхака з Бердичева на старому єврейському цвинтарі в Бердичеві. Фото 2002 року

Мартін Бубер писав: «Раббі Леві Іцхак, рабин з Бердичева, найоригінальніший з учнів Магід і найбільш близький з них до простих людей цадик, був повною протилежністю раббі Елімелеху»[11], — і вказував, що Леві Іцхак помер в 1809 році[12]. Рав Олександр Кац призводить дату смерті 25 тішрея 5570/1809 року[10], а Яків Доктор — 25 тішрея 1810 року[13]. Після смерті р. Леві Іцхака в Бердичеві більше не було міського рабина[1]: «Громада не могла знайти нікого, хто був би гідний зайняти його місце»[14].

Усипальниця Бердичівського раббі страждала від актів вандалізму[15]. Місце поховання святого Леві Іцхака на старому єврейському кладовищі в Бердичеві привертає паломників-хасидів і відвідується євреями з багатьох країн світу.

З книг Леві Іцхака до наших днів дійшла лише одна робота — «Кдушат Леві» (Перші видання: Славута, 1798; Жовква, 1806)[1]. Ця праця містить положення багато в чому повторюють вчення раббі Дов-Бера з Межирича[9]. Подібно Беру, він вважає, що спілкування з Богом досягається молитовним екстазом, але опис цього екстатичного стану яскравіший, ніж у Бера. «Подібно Беру, Леві Іцхак Бердичівський відводить центральне місце цадика, тому, хто досяг вищого ступеня спілкування з Богом і» думкою зникає в Ньому" . За клопотанням цадиків запобігають зумовлені лиха, бо цадик може скасувати вирок Бога; цадик не владний тільки над тими Господніми приписами, які спрямовані на добро людей. У такі часи, коли цадиків мало або вони за своєю недосконалості не в силах скасувати вироки Бога, людям доводиться погано, бо світ управляється тоді законом, а не милосердям. Цадик не повинен, однак, пишатися своєю могутністю, бо він є тільки каналом, через який виливається Божа доброта "[9].

Згідно С. А. Городецькому, система Бердичівського цадика ґрунтувалася на характерній хасидизму ідеї універсального єдності Бога і світу: «Творець створив все. І Він теж все! .. Він цілісний і обіймає всесвіт. <…> Нескінченний містить в собі всі світи і всі щаблі творіння. Немає такої речі на землі, будь то людина, тварина або неживий предмет, яка могла б сказати про себе: „я“, бо „я“ в ній — це Бог, а не вона … Все її життя, всі властивості — це частка Бога в ній»[16]. Леві Іцхак вважав, що Бог не закінчив свого творіння: «Кожна мить Він творить … Він безперервно оновлює природу і у кожної миті вливає сили в свої творіння, в усі світи»[16].

Цитуючи Бердичівського раббі, С. А. Городецький писав, що два атрибути Бога Леві Іцхак називає «двома модусами: близькості і дальності»: "З одного боку, розум нам підказує: Він — Нескінченний, Він — початок всіх початків, і жодна думка не може Його осягнути. Тут Бог нескінченно далекий від нас. З іншого ж боку, віруючий повинен знати, що Бог близький до нас, він всередині нас самих. Він наповнює всі світи і обіймає усі світи, немає місця вільного від Нього, бо сповнений світ слави Його "[16].

У 10 томі Єврейської Енциклопедії Брокгауза і Ефрона від 1911 року Бердичівський раббі значиться як Леві Ісаак бен-Меїр з Бердичева. Згідно Мартіну Буберу Бердичівський раббі іменував себе як Леві Іцхак бен Сара[17]. Бубер описав епізод про отримання ним «прізвища» Дербаремдікер, яку чиновник через незнання значення слова на ідиш сприйняв як відповідь і зафіксував в документах після царського указу про обов'язкове присвоєння прізвищ[18]. Незважаючи на те, що Рав Олександр Кац повне ім'я цадика представляє як рабі Леві-Іцхак бар Меїр Дербаремдікер[10], на думку редакторів Електронної єврейської енциклопедії, часте звернення до Творця під час молитви на ідишдер Баремдікер (милосердний) стало прізвищем нащадків Леві Іцхака бен Меїра згідно з переказами[1].

• Прямі нащадки: Абрам Львович Дербаремдікер, Марк Львович Дербаремдікер і Ян Львович Дербаремдікер.

• Бердичівський, Леві Іцхак // «Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона». — 1908—1913. (рос.)

• Леві Іцхак з Бердичіва // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
• Біографія праведника - святого раббі Леві Іцхака з Бердичева. Місце зустрічі. 13 лютого 2013. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
• Городецький, Самуїл. Бердичівський рабин (До історії хасидизму) // Єврейська старина. — 1909.
• Кац, Рав Александр. Раби Леви-Ицхак из Бердичева. Толдот Йешурун. Процитовано 3 липня 2016.
• Леви Ицхак из Бердичева. {{{Заголовок}}}.
• Бубер, Мартин. {{{Заголовок}}}. — Т. 1. — ISBN 5-250-02621-4.
• Бубер, Мартин. {{{Заголовок}}}. — Т. 1. — ISBN 5-93273-215-6.
• Guttman, Shalom. {{{Заголовок}}}. (івр.)

• [http://chassidus.ru/library/kdushat_levi/index.htm^{[недоступне посилання з квітня 2019]} Очима праведника]^{[недоступне посилання з жовтня 2019]} Вибрані розділи з книги «Кдушат Леві»Шаблон:Недоступні посилання.

1. Рабаніт — шанобливе звертання до дружини рабина