Гусаків

село Гусаків
	Герб
	Південна околиця селаПівденна околиця села
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район/міськрада	Мостиський район
Рада	Гусаківська сільська рада
Основні дані
Засноване	1542
Перша згадка	1542 (480 років)[1]
Населення	526
Площа	1,119 км²
Густота населення	470,06 осіб/км²
Поштовий індекс	81353[2]
Телефонний код	+380 3234
Географічні дані
Географічні координати	49°42′51″ пн. ш. 22°59′43″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	224 м
Водойми	р. Бухта
Місцева влада
Адреса ради	81353, Львівська обл., Мостиський р-н, с. Гусаків, тел. 6-47-18
Карта
	Гусаків
	Гусаків
Мапа
	Гусаків у Вікісховищі

Гусакі́в (пол. Hussaków) — село в Україні, у Мостиському районі Львівської області. Населення становить 526 осіб.

Історія

До 1523 селище вже згадується як Гусаковичі і разом з Бойовичі і Яновичі перебуває у власності Себастіяна Яновського. А з 12 січня 1523 року згадується як подароване Іванові Боратинському що підтверджується грамотою датованою 17 січня 1523 року.[3]

У 1525 році дідич Стецько (Іван) Боратинський отримав привілей короля Польщі Сигізмунда І Старого на заснування міста на землях села Гусаків у Перемиській землі.[4]

У 1542 році, після зруйнування татарами давнього костьолу у Боєвичах, згідно з клопотанням Яна Боратинського, хорунжого землі перемиської, старости рогатинського, єпископ Станіслав Тарло переніс парафію до Гусакова. [5]

9 березня 1603 року Сигізмунд III підтверджує грамоту Сигізмунда Августа, видану 16 липня 1550 р. в Пйотркові на прохання краківського віце-старости Петра Боратинського, згідно з якою один ярмарок в Гусакові перенесено з дня св. Катерини на день св. Станіслава, встановлено другий ярмарок в день св. Тройці та перенесено на інший день щотижневі торги[6].

У 1719 р. два місцевих священники Францішек Чарчевський та Ян Музікевич будували костьол на честь св. Станіслава. Костьол був посвячений 1828 року. До парафії належав монастир і костел о.о. кармелітів, заснований 1620 року за Костянтина Корнякта, дідича Гусакова і Сосниці і др.

У 1882 р. - містечко, Мостиського повіту, з Будами налічувало 106 римо-католиків, мало місцеву парафію РКЦ, Мостиського деканату, Перемишльської дієцезії. До парафії належало крім Гусакова, ще 14 сіл та містечок. Наприкінці ХІХ ст. при костьолі було Братство св.Трійці, 5 шкіл, каплиця на цвинтарі. Греко-католиків 800 осіб. Власність графа Людгарда Стадницького (Ludgard stadnicki)[5]

Пам'ятки

Костел святого Станіслава[7]

Інфраструктура

Орган місцевого самоврядування — Гусаківська сільська рада.
У селі працює новітня пекарня, також у ньому є маленький мотель, бар і кілька крамниць.
Є також дві церкви (Українська православна Київського патріархату і новозбудована греко-католицька) та римо-католицький костел.
Є середня школа, де окрім гусаківських школярів, навчаються діти з сусідніх сіл Гориславичі та Боєвичі, а також у 9-11 класах з Радохонець і Золоткович.

Відомі люди

Народилися

Голейко Михайло — український архітектор.
Станіслав Крупський — батько професора Цюрихського університету, швейцарського ветеринара Крупського Антоні та фольклориста Крупського Володислава.
Фединський Василь — український військовий діяч, командир сотні «Булава» та курінний Української Повстанської Армії на Дрогобиччині, член штабу воєнної округи УПА «Сян» на Перемищині, окружний референт Служби безпеки ОУН на Любачівщині.
Леві Іцхак бен Меїр з Бердичева(1740, Гусаків, Галичина — 1810, Бердичів)—один з найбільших хасидських цадиків кінця XVIII — початку XIX століть, який отримав при житті популярність як Бердичівський раббі.

Дідичі

Примітки

ВРУ
Довідник поштових індексів України. Львівська область. Мостиський район
Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (українська). Київ: Наукова думка. с. 20.
W. Pociecha. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 308–309. (пол.)
Filip Sulimierski i Władysław Walewski (1882). Hussaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. (пол). Warszawa. с. т.ІІІ, с.227.
Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (укр). Київ: Наукова думка. с. 38.
Світлина

Джерела

Hussaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 227. (пол.) — S. 227. (пол.)
Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 614. (пол.)

Посилання

Погода в селі Гусаків

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] ВРУ

[2] Довідник поштових індексів України. Львівська область. Мостиський район

[3] Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (українська). Київ: Наукова думка. с. 20.

[4] W. Pociecha. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 308–309. (пол.)

[:0-5] Filip Sulimierski i Władysław Walewski (1882). Hussaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. (пол). Warszawa. с. т.ІІІ, с.227.

[6] Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (укр). Київ: Наукова думка. с. 38.

[7] Світлина