Лейпрорелін

Лейпрорелін (англ. Leuprorelin, лат. Leuprorelinum) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною будовою є поліпептидом та аналогом гонадотропін-рилізинг гормону[2][3][4], та застосовуєтьсявнутрішньом'язово і підшкірно.[5][6] Лейпрорелін застосовується у клінічній практиці з 1984 року.[2]

Лейпрорелін
Систематизована назва за IUPAC
N-[1-[[1-[[1-[[1-[[1-[[1-[[5-(diaminomethylideneamino)-1-
[2-(ethylcarbamoyl)pyrrolidin-1-yl]-1-oxo-pentan-2-
yl]carbamoyl]-3-methyl-butyl]carbamoyl]-3-methyl-
butyl]carbamoyl]-2-(4-hydroxyphenyl)ethyl]
carbamoyl]-2-hydroxy-ethyl]carbamoyl]-2-(1H-indol-3-
yl)ethyl]carbamoyl]-2-(3H-imidazol-4-yl)ethyl]-5-oxo-
pyrrolidine-2-carboxamide
Класифікація
ATC-код L02AE02
PubChem 441410
CAS 53714-56-0
DrugBank
Хімічна структура
Формула C59H84N16O12 
Мол. маса 1269,473 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 75-98% (п/ш, в/м)
Метаболізм тканини організму
Період напіввиведення 3 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЛЕЙПРОРЕЛІН САНДОЗ®,
«Евер Фарма Йєна ГмбХ»/«Салютас Фарма ГмбХ»,Німеччина
UA/13229/01/02
02.09.2013-02/09/2018
ЕЛІГАРД 7,5 мг,
«Астеллас Фарма Юроп Б.В.»,Нідерланди
UA/5758/01/01
15.02.2017-необмежений
[1]

Фармакологічні властивості

Лейпрорелін — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною будовою є поліпептидом та аналогом гонадотропін-рилізинг гормону. Механізм дії препарату полягає у блокуванні рецепторів гонадотропіну в передній долі гіпофізу, при цьому спочатку підвищується рівень статевих гормонів унаслідок короткотривалої стимуляції вивільнення лютеїнізуючого гормону та фолікулостимулюючого гормону, що при тривалому прийомі змінюється значним зниженням рівня статевих гормонів у крові до посткастраційних значень у чоловіків та постклімактеричних значень або значень після видалення яєчників у жінок.[5][6][3] Лейпрорелін застосовується при раку простати, як самостійне лікування при неможливості застосування інших методів лікування або для паліативного лікування[5][2], або в комбінації з бікалутамідом[6], а також при ендометріозі, міомі матки, раку молочної залози у жінок у пременопаузальному та постменопаузальному періоді.[5][4] У лікуванні раку простати застосовуються також форми лейпрореліну із створенням підшкірного депо препарату та повільним його вивільненям, які значно переважають у результатах лікування видалення яєчок та у порівнянні із застосуванням інших аналогів гонадотропін-рилізинг гормону (у тому числі бусереліну), а також є відносно економічно ефективнішими[3][2], проте поступаються за результатами лікування антагоністам гонадотропін-рилізинг гормону (зокрема дегареліксу).[7] Досліджується можливість застосування лейпрореліну для лікування парафілії.[8] Лейпрорелін у деяких країнах застосовується для хімічної кастрації осіб, засуджених за сексуальні злочини.[9][10][11]

Фармакокінетика

Лейпрорелін швидко руйнується після перорального застосування, тому застосовується виключно ін'єкційно. Біодоступність препарату при підшкірному та внутрішньом'язовому введенні становить 75 % у жінок та 98 % у чоловіків. Максимальна концентрація лейпрореліну в крові досягається протягом 2—6 годин. Лейпрорелін відносно погано (на 43—49 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та в грудне молоко. Метаболізується лейпрорелін тканинними пептидазами. Виводиться препарат із організму із сечею переважно у вигляді метаболітів. Період напівввиведення лейпрореліну становить 3 години.[5][4]

Покази до застосування

Лейпрорелін застосовується для лікування прогресуючого гормонозалежного раку простати, при ендометріозі та при міомі матки.[5][6]

Побічна дія

При застосуванні лейпрореліну побічні ефекти спостерігаються нечасто, найчастіше спостерігаються приливи крові, нудота і блювання, зниження лібідо, еректильна дисфункція та підвищена пітливість, у чоловіків також гінекомастія та атрофія яєчок.[2] Іншими побічними ефектами препарату є шкірний висип, кропив'янка, свербіж шкіри, шум у вухах, погіршення слуху, парестезії, зниження мінералізації костей, сухість піхви у жінок, кровотечі з піхви, біль у кістках у чоловіків, слабкість у м'язах, лімфостаз, затримка сечопуску, гематурія, підвищення активності ферментів печінки в крові, місцеві реакції в місці ін'єкції.[5][6]

Протипокази

Лейпрорелін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, гормононезалежному раку простати, нирковій недостатності, маткових кровотечах невстановленої етіології, при вагітності та годуванні грудьми.[5][6]

Форми випуску

Лейпрорелін випускається у вигляді ліофілізату для приготування суспензії для ін'єкцій по 3,75; 7,5; 11,25; 15,0; 22,5; 30,0 і 45,0 мг; та розчину для ін'єкцій по 5 мг/мл у приготованих шприцах по 1 мл.[4]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.