Ленгнік Фрідріх Вільгельмович

Народився 12 (24 січня) 1873 року в місті Гробіні (тепер Гробінський край Латвії) в сім'ї вчителя. В соціал-демократичному русі русі з 1893 року. В 1896 році закінчив Петербурзький технологічний інститут. Того самого року вступив до петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». В жовтні 1896 заарештований по справі «Союзу боротьби», 1898 року засланий на три роки до Східного Сибіру в Єнісейську губернію. В 1899 році в числі 17 засланих соціал-демократів підписав «Протест російських соціал-демократів» проти «економістів», складений В. І. Леніним.

В 1901 році, після повернення з заслання був агентом «Искры» в Катеринославі, Самарі, Києві. У 1902 році обраний до оргкомітету по скликанню II з'їзду РСДРП. На II з'їзді заочно обраний членом ЦК, членом Ради партії від ЦК РСДРП. Член «Північного бюро» ЦК у Москві.

В 1905—1917 роках вів партійну роботу в Ревелі, Катеринославі, Олександрійську, Новочеркаську, Москві, Петрограді. Учасник Жовтневого перевороту 1917 року в Петрограді.

Був членом колегії Наркомосу, членом колегії ВРНГ, Наркомзовнішторгу. У 1923 році член колегії НК РСІ СРСР, в 1928—1929 роках керував Комітетом по стандартизації. Делегат 13—17-го з'їздів партії; на 12—15-му з'їздах обирався членом ЦК ВКП(б). З 1932 року — заступник голови Всесоюзного товариства старих більшовиків.

Автор спогадів про Леніна. Опублікував ряд науково-технічних статей з питань стандартизації та винахідництва.

Помер 29 листопада 1936 року у Москві.

• На головному корпусі ПРДТУ (НПІ) є меморіальна дошка з барельєфним портретом. Напис:

«В Новочеркасском политехническом институте с 1908 по 1913 г. работал выдающийся революционер-большевик Фридрих Вильгельмович Ленгник. 1873—1936»[1].

• На кафедрі інженерної та комп'ютерної графіки ПРДТУ (НПІ) є меморіальна дошка. Напис:

«Кафедра начертательной геометрии и графики им. Ф. В. Ленгника. Ф. В. Ленгник — соратник В. И. Ленина, преподавал в институте начертательную геометрию и техническое черчение с 1908 по 1913 г.»[1].

• На будинку в Новочеркаську по вул. Ленгніка, 23 є меморіальна дошка. Напис:

«Дом, где с 1908 по 1913 г. жил видный деятель большевистской партии Ф. В. Ленгник, проводивший революционную работу на Дону по заданию В. И. Ленина».[1].

меморіальна дошка в Києві

• К Києві на корпусі № 1 Київського політехгічного інституту за адресою проспект Перемоги, 37 в 1975 році встановлена меморіальна дошка з написом:

«В этом здании в 1902 г. На кафедре гидравлики политехнического института работал видный деятель большевистской партии агент ленинской «Искры» Фридрих Вильгельмович Ленгник 1873—1936».

Архітектор В. Л. Лоботинський[2].

• Українська Радянська Енциклопедія;
• Велика Радянська Енциклопедія;
• Муравйов А., Ф. В. Ленгник, Л., 1966.