Лентварис

Місто розташоване на відстані 18 км на південний захід від Вільнюса. Залізничний вузол у напрямку Вільнюса, Гродно, Каунаса. В місті розташовані: килимова фабрика, фабрика санітарно-технічних виробів «Кайтра» (заснована в 1870 році), палацово-парковий ансамбль (середина XIX століття), неороманський костел Благовіщення Діви Марії (1910-1926).

У 1990 році нараховувалося 12,8 тис. жителів. Станом на 2011 рік — 11,1 тис. жителів.

Нинішній герб міста, затверджений декретом президента Литви в 2001 році, зображує три золотих кленових листки на червоному геральдичному щиті.

Наполеон Орда. Палац Тишкевичів

Поселення та маєток у цій місцевості згадуються ще наприкінці XVI століття. У письмових документах XVII століття місто називалося Літаварово, Ландварово. Маєток і селище належали графу Юзефу Тишкевичу.

Стимулом для зростання населеного пункту стало будівництво залізничного сполучення Санкт-Петербург-Варшава, яке відбувалося в другій половині XIX століття. У 1859 році була побудована залізнична станція. Від неї відходило дві лінії — на Гродно (і далі на Варшаву) та на Каунас (відстань становить 86 км, далі на Кенігсберг); регулярний рух поїздів розпочався у 1862 році.

Палац Тишкевичів

У 1885 році був побудований палац графа Тишкевича в неоготичному стилі (перебудовувався в 1899 році за участю архітектора Тадеуша Ростворовського; нині в ньому розміщується килимова фабрика) і розбитий парк.

У період між Першою і Другою світовою війнами Лентварис перебував на території спочатку Серединної Литви (1920-1922), а потім — Польщі.

Місто зазнало значних руйнувань під час Другої світової війни. З 1949 року Лентварис увійшло до складу Литовської РСР.

У місті в 1967 році знімався фільм «Крах» з Володимиром Самойловим і Євгеном Матвєєвим у головних ролях.

• Банушевич, Валентина. Лентварис. Новый взгляд на прошлое и современность (краеведческое исследование). — Тракай: Барбора, 2005. — 280 с — ISBN 9986-762-20-0.

• Офіційний сайт Лентвариського староства