Леобен
Лео́бен (нім. Leoben) — місто на південному-сході Австрії в землі Штирія. Лежить на річці Мур. 1939 до складу Леобена включено місто Донавіц.
| Леобен Leoben | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 Центральний майдан Леобена | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 47°23′ пн. ш. 15°06′ сх. д. | ||||
| Країна | Австрія | |||
| Регіон | Штирія | |||
| Столиця для | Леобен (округ Австрії) | |||
| Засновано | 904 | |||
| Площа | 107,74 км² | |||
| Населення | 25 804 (2005) | |||
| Висота НРМ | 541 м | |||
| Водойма | Мура | |||
| Міста-побратими | Сюйчжоу (29 серпня 1994)[1][2][3] | |||
| Телефонний код | (+43) 03842 | |||
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+1 | |||
| Номери автомобілів | LE | |||
| GeoNames | 7872425 | |||
| OSM | r49984 ·R | |||
| Поштові індекси | 8700 і 8792 | |||
| Міська влада | ||||
| Адреса |
Erzherzog-Johann-Straße 2 8700 Leoben | |||
| Мер міста | Kurt Wallnerd | |||
| Вебсайт | http://www.leoben.at/ | |||
| Мапа | ||||
| ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Леобен у Вікісховищі | ||||
Кількість мешканців: 1981 — 32 тисячі.
Транспортний вузол. Важливий центр важкої промисловості Верхнєштірійського промислового району. Промислового значення Леобен набув у 14—15 століттях у зв'язку з добуванням залізної руди.
У Леобені є великий металургійний комбінат (міський район Донавіц). Розвинуті також машинобудівна, деревообробна, швейна та харчова промисловість.
У Леобені розміщений відомий пивоварний комбінат Ґесер (Gösser, міський район Ґес — Göss), що існує з 1860 року і вважається однією з найкращих марок австрійського пива.
У місті є архітектурні пам'ятки 18 століття.
Відомі випускники Гірничої академії у Леобені
«Леобенська гірнича академія» у минулому нині називається «Гірничо-металургійна академія».
- У 1898 р. — український письменник Орест Авдикович;
- У 1900 р. — польський гірничий інженер Зигмунт Щотковський;
- у 1890 році-польський професор і ректор Львівської Політехніки Юліан Фабіанський.
Джерела
Література
- Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. — Т. 14.
- Географический энциклопедический словарь. Географические названия. — 2-ое издание. — М., 1989. — С. 279.