Леонтій Ілля Корнелійович

Ілля́ Корне́лійович (Корнелович) Лео́нтій (нар. 1975 — пом. 17 червня 2014, місто Щастя, Луганська область) — старший солдат 3 батальйону окремої тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади, село Давидівка, Сторожинецького району).

Леонтій Ілля Корнелійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 28 липня 1975(1975-07-28)
Чудей
Смерть 17 червня 2014(2014-06-17) (38 років)
місто Щастя, Луганська область
(в результаті отримання поранення під час виконання бойового завдання)
Військова служба
Приналежність  Україна
Війни / битви

Вторгнення Росії в Україну

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1975 року в селі Чудей Сторожинецького району (Чернівецька область). Згодом родина переїхала до села Череш. Навчався у Черешській ЗОШ; по тому — в Чернівецькому будівельному технікумі (змушений покинути навчання через скрутне фінансове становище у родині). Працював будівельником, по тому — в лісництві; їздив на сезонні роботи. В 1990-х роках проходив строкову військову службу у в.ч. міста Ковель. Після строкової служби одружився; переїхав до села Давидівка Сторожинецького району.

В часі війни мобілізований 8 квітня 2014 року; солдат 3-го батальйону 80-ї бригади. З травня брав участь у бойових діях.

Загинув у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[1] Тоді ж полягли старший лейтенант Владислав Файфура, сержант Віктор Мігован, молодший сержант Ігор Крисоватий, старший солдат Віктор Піцул, солдат Максим Доник, солдат Ілля Валявський, солдат Юрій Мізунський та молодший сержант Володимир Якобчук.

Похований 22 червня 2014 року в селі Давидівка (Сторожинецький район).

Без Іллі лишились дружина, донька і троє синів (найменшому було 2.5 роки)[2].

Нагороди

Див. також

Примітки
  1. http://dt.ua/UKRAINE/unochi-na-luganschini-vbito-15-ukrayinskih-silovikiv-dolya-sche-13-nevidoma-145356_.html Уночі на Луганщині вбито 15 українських силовиків, доля ще 13 невідома
  2. http://molbuk.ua/tema/75345-osyrotily.html
  3. Указ президента України № 631/2014. Офіційне інтернет-представництво президента України. Процитовано 15 серпня 2014.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.