Леопольд Мартин Карасінський

Народився 1886 року у місті Лежайськ (нині Підкарпатського воєводства).[1] Закінчив львівську Промислову школу (1902), Львівську політехніку (1907). Заснував у Львові власну архітектурну фірму (1909). До 1914 року споруджував переважно житлові будинки. Брав участь у військових діях Першої світової війни. У міжвоєнний період перейшов до стилістики функціоналізму. Створив спілку з архітектором Тадеушем Врубелем. Активно застосовував залізобетонні конструкції. У 1939-му обраний у VI окрузі заступником члена міської ради за списками Католицько-народного блоку.[2]. Інженерно-архітектурне та будівельне бюро Леопольда Карасінського до початку другої світової війни містилося в кам'яниці по вул. Романовича, 6[3] Помер у Вроцлаві.

Львівські будівлі зведені за проєктами Карасінського

• 80-квартирний житловий будинок працівників гміни Львова на нинішній вулиці Жовківській. Проєкт 1931 року, співавтор Тадеуш Врубель. Керував спорудженням Максиміліан Кочур.[4]
• Палац спорту і критий басейн на площі Петрушевича, 4 (1932—1934).[5]
• Будівля нинішньої середньої школи № 28 на вулиці Архипенка, 28 (1932, друга адреса — Тютюнників, 2).
• Перебудова житлового будинку на вулиці Личаківській, 5 (1934).
• Будинок Управління міських електричних закладів Львова. Нині Обласне управління СБУ на вул. Вітовського, 55 (1935—1936). Проєкт розроблено у співавторстві з Тадеушем Врубелем, за участі Оттона Федака. Спорудженню передував конкурс, на якому проєкт не здобув призового місця, однак таки був прийнятий до реалізації.[6]
• Колишній Будинок лікарів на вулиці Конопницької, 3 (1935—1937).
• Нинішній палац культури імені Гната Хоткевича на вулиці Кушевича, 1 (1933—1938).
• Комплекс відкритих басейнів «Залізна вода» (нині «Динамо») на вулиці Стуса. Збудований у 1934—1938 роках. Співавтор Адам Козакевич[5].
• Комплекс вілл «Професорська колонія» (1930-ті, співавтори Тадеуш Врубель, Максиміліан Кочур).

Нереалізовані

• Конкурсний проєкт будівель Товариства взаємного страхування у Львові на вулиці Пекарській (1911, спільно із Леопольдом Райсом). За умовами конкурсу комплекс мав складатись із трьох будівель: готелю, адміністративного корпусу і прибуткового будинку. II місце.[7]
• Проєкт костелу святої Анни у Львові, створений для конкурсу 1912 року. Здобув одне з трьох третіх місць.[8] Був вирішений у формах сильно зміненого необароко зі «свійськими» мотивами.[9]
• Проєкт будівлі Гімнастичного товариства «Сокіл IV». Здобув II місце на конкурсі 1914 року.[10]
• Конкурсний проєкт учительської семінарії у Пщині (1925, спільно з Тадеушем Врубелем). II місце.[11]
• Два проєкти санаторію у Криниці-Здруй. Розроблені спільно з Тадеушем Врубелем для конкурсу 1926 року. Один здобув III місце, другий отримав відзнаку журі.[12]
• Проєкт Ремісничо-промислової школи в Познані. Був придбаний журі на конкурсі 1927 року. Співавтор Тадеуш Врубель.[13]
• Конкурсний проєкт корпусів механічного і електротехнічного факультетів Львівської політехніки (1937, спільно з Тадеушем Врубелем, при співпраці Вітольда Раковського і Юліана Бжуховського). III місце.[14]

• 
  Середня школа № 28
• 
  Палац культури ім. Хоткевича
• 
  Управління Міських електричних закладів
• 
  Колишній Будинок лікарів

• Бірюльов Ю. О. Карасінський Леопольд Марцин // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 102—103. — ISBN 978-966-7007-99-7.
• Бірюльов Ю. О. Карасінський Леопольд // Енциклопедія сучасної України. — К : Фенікс, 2012. — Т. 12. — С. 299. — ISBN 978-966-02-6472-4.