Літопис (видавництво)
| |
Тип | бізнес |
---|---|
Галузь | Видавнича справа |
Засновано | 1996 |
Штаб-квартира | Україна 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 2 |
www.litopys.lviv.ua | |
«Літопис» — львівське видавництво. Засноване 1996 року[1]. Засновник і директор — Михайло Комарницький. Працює на книжковому ринку від 1997, коли вийшла друком перша книжка видавництва — «Світ Софії» Юстейна Ґордера — світовий бестселер, який одразу приніс видавництву ім'я. Специфіка видавничої політики, відображена в місії «Літопису» — через якісну українськомовну книжку популяризувати європейські цінності. «Літопис» видає та перекладає знану у світі інтелектуальну літературу різноманітного спрямування та знайомить читача з вершинами світової гуманістичної думки, прагнучи поширювати ідеї толерантості та взаєморозуміння. Серед відомих видань: «Енциклопедія Львова», переклади відомих світових бестселерів, зокрема Юстейна Ґордера, Мічіо Кайку, твори українських класиків, передусім Андрія Содомори.
Однією зі засад роботи «Літопису» є використання деяких пунктів правопису Голоскевича 1928 року.
Перекладачі та автори
Серед перекладачів, з якими співпрацює видавництво:
- Марія Габлевич[2]
- Наталія Іваничук[3]
- Анжела Кам'янець[4]
- Володимир Кам'янець[5]
- Ольга Лучук[6]
- Христина Назаркевич[5]
- Михайло Найдан[7]
- Дмитро Павличко[8]
- Мар'яна Прокопович[5]
- Андрій Содомора[9]
- Ірина Старовойт[10]
Науковці, які співпрацюють з «Літописом»: Марія Зубрицька, Василь Расевич, Ірина Фаріон та інші.
Енциклопедія Львова
В останні роки одним з наймасштабніших проєктів видавництва є «Енциклопедія Львова». Станом на осінь 2012 року видано чотири томи:
- I том, А-Ґ, — 2007. 656 с.
- II том, Д-Й, — 2008. 608 с.
- III том, К, — 2010. 736 с.
- IV том, Л-М, — 2012. 816 с.
Над енциклопедією працює близько 200 фахівців, останній (5-й) том енциклопедії планують видати до осені 2013 року. Після завершення видання «Літопис» планує запустити веб-версію Енциклопедії Львова — «Львовопедію», що містила б додаткові матеріали і тексти[11].
Відзнаки
Книги «Літопису» отримували відзнаки, головні з яких:
- «Світ Софії», автор: Юстейн Ґордер — найкраща книга «Форуму видавців 1997»
- Антологія української поезії ХХ століття «Сто років юності» — 1-е місце в номінації «Елітарна книга» (художня література та есеїстика українських авторів) у «Форумі видавців 2001»
- «Український футуризм», Олег Ільницький — 1-е місце в номінації «Наукова перекладна література» в конкурсі «Форуму видавців 2003»
- «Зів'яле листя», Іван Франко — у списку 13 найкращих книг «Форуму видавців 2006»
- Енциклопедія Львова (Т. 2) — у списку 15 найкращих книг «Форуму видавців 2008»
- Римська елегія / Переклав з латинської Андрій Содомора — у списку 15 найкращих книг «Форуму видавців 2009»
- Повне зібрання творів, Богдан-Ігор Антонич — у списку 15 найкращих книг «Форуму видавців 2009»
- Енциклопедія Львова (Т. 3) — у списку 17 найкращих книг «Форуму видавців 2010»
- Буколіки. Георгіки. Малі поеми, Верґілій / Переклав з латинської Андрій Содомора — у списку 16 найкращих книг «Форуму видавців 2011»
- Фізика майбутнього, Мічіо Кайку / Переклала з англійської Анжела Кам’янець - гран-прі книжкової премії «Найкраща книга Форуму видавців-2013»[12]
Примітки
- Мирослава Олійник, видавництво «Літопис»(«Ярослов», № 1, листопад 2004). Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 18 червня 2012.
- «Кабінетна» зустріч з Марією Габлевич[недоступне посилання з липня 2019]
- Наталія Іваничук: Переклад має бути такий, ніби написано українською
- Кафедра перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура ЛНУ ім. Івана Франка. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
- Михайло Комарницький: Проблемою є те, що не видавці диктують цінову політику, а ті крамниці, супермаркети, які купують наші книги[недоступне посилання з листопадаа 2019] (zik.ua, 02.09.2005)
- Сто років юності («Поступ», № 23 (681), 9 лютого 2001)
- Велика гармонія Антонича з антиноміями («Вголос», 18.05.2007)[недоступне посилання з липня 2019]
- Вільям Шекспір. Сонети / Переклав Дмитро Павличко. Вступ до коментарів, коментарі Марії Габлевич. — Львів: Літопис, 1998
- Верґілій. Буколіки. Георгіки. Малі поеми / Переклав з латинської Андрій Содомора. Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
- Код до «Великого коду» (lvivpost.net, № 11 (1043), 1 лютого 2011)[недоступне посилання з липня 2019]
- Над четвертим томом «Енциклопедії Львова» працює понад 200 науковців
- Гран-прі Форуму видавців – «Фізика майбутнього» Мічіо Кайку «ЗіК »12 вересня, 2013. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.
Посилання
- «Літопис» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 580.
- Офіційна сторінка видавництва