Літопис (видавництво)

Видавництво «Літопис»
	Логотип
Тип	бізнес
Галузь	Видавнича справа
Засновано	1996
Штаб-квартира	Україна 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 2
www.litopys.lviv.ua

~~|директор=~~ ~~|головний редактор=~~

«Літопис» — львівське видавництво. Засноване 1996 року[1]. Засновник і директор — Михайло Комарницький. Працює на книжковому ринку від 1997, коли вийшла друком перша книжка видавництва — «Світ Софії» Юстейна Ґордера — світовий бестселер, який одразу приніс видавництву ім'я. Специфіка видавничої політики, відображена в місії «Літопису» — через якісну українськомовну книжку популяризувати європейські цінності. «Літопис» видає та перекладає знану у світі інтелектуальну літературу різноманітного спрямування та знайомить читача з вершинами світової гуманістичної думки, прагнучи поширювати ідеї толерантості та взаєморозуміння. Серед відомих видань: «Енциклопедія Львова», переклади відомих світових бестселерів, зокрема Юстейна Ґордера, Мічіо Кайку, твори українських класиків, передусім Андрія Содомори.

Однією зі засад роботи «Літопису» є використання деяких пунктів правопису Голоскевича 1928 року.

Перекладачі та автори

Серед перекладачів, з якими співпрацює видавництво:

Науковці, які співпрацюють з «Літописом»: Марія Зубрицька, Василь Расевич, Ірина Фаріон та інші.

Енциклопедія Львова

В останні роки одним з наймасштабніших проєктів видавництва є «Енциклопедія Львова». Станом на осінь 2012 року видано чотири томи:

I том, А-Ґ, — 2007. 656 с.
II том, Д-Й, — 2008. 608 с.
III том, К, — 2010. 736 с.
IV том, Л-М, — 2012. 816 с.

Над енциклопедією працює близько 200 фахівців, останній (5-й) том енциклопедії планують видати до осені 2013 року. Після завершення видання «Літопис» планує запустити веб-версію Енциклопедії Львова — «Львовопедію», що містила б додаткові матеріали і тексти[11].

Відзнаки

Книги «Літопису» отримували відзнаки, головні з яких:

«Світ Софії», автор: Юстейн Ґордер — найкраща книга «Форуму видавців 1997»
Антологія української поезії ХХ століття «Сто років юності» — 1-е місце в номінації «Елітарна книга» (художня література та есеїстика українських авторів) у «Форумі видавців 2001»
«Український футуризм», Олег Ільницький — 1-е місце в номінації «Наукова перекладна література» в конкурсі «Форуму видавців 2003»
«Зів'яле листя», Іван Франко — у списку 13 найкращих книг «Форуму видавців 2006»
Енциклопедія Львова (Т. 2) — у списку 15 найкращих книг «Форуму видавців 2008»
Римська елегія / Переклав з латинської Андрій Содомора — у списку 15 найкращих книг «Форуму видавців 2009»
Повне зібрання творів, Богдан-Ігор Антонич — у списку 15 найкращих книг «Форуму видавців 2009»
Енциклопедія Львова (Т. 3) — у списку 17 найкращих книг «Форуму видавців 2010»
Буколіки. Георгіки. Малі поеми, Верґілій / Переклав з латинської Андрій Содомора — у списку 16 найкращих книг «Форуму видавців 2011»
Фізика майбутнього, Мічіо Кайку / Переклала з англійської Анжела Кам’янець - гран-прі книжкової премії «Найкраща книга Форуму видавців-2013»[12]

Примітки

Мирослава Олійник, видавництво «Літопис»(«Ярослов», № 1, листопад 2004). Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 18 червня 2012.
«Кабінетна» зустріч з Марією Габлевич^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Наталія Іваничук: Переклад має бути такий, ніби написано українською
Кафедра перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура ЛНУ ім. Івана Франка. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
Михайло Комарницький: Проблемою є те, що не видавці диктують цінову політику, а ті крамниці, супермаркети, які купують наші книги^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} (zik.ua, 02.09.2005)
Сто років юності («Поступ», № 23 (681), 9 лютого 2001)
Велика гармонія Антонича з антиноміями («Вголос», 18.05.2007)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Вільям Шекспір. Сонети / Переклав Дмитро Павличко. Вступ до коментарів, коментарі Марії Габлевич. — Львів: Літопис, 1998
Верґілій. Буколіки. Георгіки. Малі поеми / Переклав з латинської Андрій Содомора. Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
Код до «Великого коду» (lvivpost.net, № 11 (1043), 1 лютого 2011)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Над четвертим томом «Енциклопедії Львова» працює понад 200 науковців
Гран-прі Форуму видавців – «Фізика майбутнього» Мічіо Кайку «ЗіК »12 вересня, 2013. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.

Посилання

«Літопис» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 580.
Офіційна сторінка видавництва

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Мирослава Олійник, видавництво «Літопис»(«Ярослов», № 1, листопад 2004). Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 18 червня 2012.

[2] «Кабінетна» зустріч з Марією Габлевич^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[3] Наталія Іваничук: Переклад має бути такий, ніби написано українською

[4] Кафедра перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура ЛНУ ім. Івана Франка. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 18 червня 2012.

[komar-5] Михайло Комарницький: Проблемою є те, що не видавці диктують цінову політику, а ті крамниці, супермаркети, які купують наші книги^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} (zik.ua, 02.09.2005)

[6] Сто років юності («Поступ», № 23 (681), 9 лютого 2001)

[7] Велика гармонія Антонича з антиноміями («Вголос», 18.05.2007)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[8] Вільям Шекспір. Сонети / Переклав Дмитро Павличко. Вступ до коментарів, коментарі Марії Габлевич. — Львів: Літопис, 1998

[9] Верґілій. Буколіки. Георгіки. Малі поеми / Переклав з латинської Андрій Содомора. Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 18 червня 2012.

[10] Код до «Великого коду» (lvivpost.net, № 11 (1043), 1 лютого 2011)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[11] Над четвертим томом «Енциклопедії Львова» працює понад 200 науковців

[12] Гран-прі Форуму видавців – «Фізика майбутнього» Мічіо Кайку «ЗіК »12 вересня, 2013. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.