Літопис (видавництво)

Видавництво «Літопис»
Тип бізнес
Галузь Видавнича справа
Засновано 1996
Штаб-квартира  Україна 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 2
www.litopys.lviv.ua

«Літопис» — львівське видавництво. Засноване 1996 року[1]. Засновник і директор — Михайло Комарницький. Працює на книжковому ринку від 1997, коли вийшла друком перша книжка видавництва — «Світ Софії» Юстейна Ґордера — світовий бестселер, який одразу приніс видавництву ім'я. Специфіка видавничої політики, відображена в місії «Літопису» — через якісну українськомовну книжку популяризувати європейські цінності. «Літопис» видає та перекладає знану у світі інтелектуальну літературу різноманітного спрямування та знайомить читача з вершинами світової гуманістичної думки, прагнучи поширювати ідеї толерантості та взаєморозуміння. Серед відомих видань: «Енциклопедія Львова», переклади відомих світових бестселерів, зокрема Юстейна Ґордера, Мічіо Кайку, твори українських класиків, передусім Андрія Содомори.

Однією зі засад роботи «Літопису» є використання деяких пунктів правопису Голоскевича 1928 року.

Перекладачі та автори

Серед перекладачів, з якими співпрацює видавництво:

Науковці, які співпрацюють з «Літописом»: Марія Зубрицька, Василь Расевич, Ірина Фаріон та інші.

Енциклопедія Львова

В останні роки одним з наймасштабніших проєктів видавництва є «Енциклопедія Львова». Станом на осінь 2012 року видано чотири томи:

  • I том, А-Ґ, — 2007. 656 с.
  • II том, Д-Й, — 2008. 608 с.
  • III том, К, — 2010. 736 с.
  • IV том, Л-М, — 2012. 816 с.

Над енциклопедією працює близько 200 фахівців, останній (5-й) том енциклопедії планують видати до осені 2013 року. Після завершення видання «Літопис» планує запустити веб-версію Енциклопедії Львова — «Львовопедію», що містила б додаткові матеріали і тексти[11].

Відзнаки

Книги «Літопису» отримували відзнаки, головні з яких:

Примітки

  1. Мирослава Олійник, видавництво «Літопис»(«Ярослов», № 1, листопад 2004). Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 18 червня 2012.
  2. «Кабінетна» зустріч з Марією Габлевич[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Наталія Іваничук: Переклад має бути такий, ніби написано українською
  4. Кафедра перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура ЛНУ ім. Івана Франка. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
  5. Михайло Комарницький: Проблемою є те, що не видавці диктують цінову політику, а ті крамниці, супермаркети, які купують наші книги[недоступне посилання з листопадаа 2019] (zik.ua, 02.09.2005)
  6. Сто років юності («Поступ», № 23 (681), 9 лютого 2001)
  7. Велика гармонія Антонича з антиноміями («Вголос», 18.05.2007)[недоступне посилання з липня 2019]
  8. Вільям Шекспір. Сонети / Переклав Дмитро Павличко. Вступ до коментарів, коментарі Марії Габлевич. — Львів: Літопис, 1998
  9. Верґілій. Буколіки. Георгіки. Малі поеми / Переклав з латинської Андрій Содомора. Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
  10. Код до «Великого коду» (lvivpost.net, № 11 (1043), 1 лютого 2011)[недоступне посилання з липня 2019]
  11. Над четвертим томом «Енциклопедії Львова» працює понад 200 науковців
  12. Гран-прі Форуму видавців – «Фізика майбутнього» Мічіо Кайку «ЗіК »12 вересня, 2013. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 3 лютого 2015.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.