Острава

О́страва (чеськ. Ostrava, нім. Ostrau, пол. Ostrawa) — місто на північному сході Чехії, третє за кількістю мешканців в країні та центр другої за кількістю населення агломерацією країни, після Праги, адміністративний центр Мораво-Сілезького краю.

Острава
чеськ. Ostrava
Coat of arms of Ostravad flag of Ostravad
Острава
Основні дані
49°50′30″ пн. ш. 18°17′29″ сх. д.
Країна  Чехія
Регіон Мораво-Сілезький край
Столиця для Мораво-Сілезький край, Округ Острава-місто і Північноморавський крайd

Межує з

— сусідні нас. пункти
Богумін, Petřvaldd, Šenovd, Vřesinad, Čavisovd, Stará Ves nad Ondřejnicíd, Клімковіцеd, Vratimovd, Velká Polomd, Dolní Lhotad, Jistebníkd, Глучін, Šilheřoviced, Ludgeřoviced, Dobroslaviced, Děhylovd, Krmelínd, Пасков, Rychvaldd ?
Поділ
  • Antošoviced[1], Bartoviced[1], Bělský Lesd[1], Dubinad[1], Heřmaniced[1], Hošťálkoviced[1], Hrabovád[1], Hrabůvkad[1], Hrušovd[1], Hulvákyd[1], Koblovd[1], Krásné Poled[1], Kunčiced[1], Kunčičkyd[1], Lhotkad[1], Mariánské Horyd[1], Martinov[1], Michálkoviced[1], Moravská Ostravad[1], Muglinovd[1], Nová Bělád[1], Nová Vesd[1], Petřkoviced[1], Plesnád[1], Polanka nad Odroud[1], Porubad[1], Proskoviced[1], Přívozd[1], Pustkovecd[1], Radvaniced[1], Сілезька Остраваd[1], Stará Bělád[1], Svinovd[1], Třeboviced[1], Вітковіце[1], Výškoviced[1], Zábřehd[1]
    • Засновано 1267
    Перша згадка 1267[2]
    Площа 214 км²
    Населення 305 970 (2013)
    Висота НРМ 260  м
    Водойма Остравіце, Одра
    Міста-побратими

    Волгоград Спліт Мішкольц Дрезден Уральськ Ковентрі Катовиці Кошиці Піттсбург

    Донецьк
    Телефонний код (+420) (420) 69
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів T
    Код LAU (NUTS) CZ554821
    GeoNames 3068799
    OSM r437354 ·R
    Поштові індекси 702 00
    Міська влада
    Адреса Prokešovo náměstí 1803/8, 702 00 Moravská Ostrava
    Мер міста Томaш Maцурa
    Вебсайт www.ostrava.cz
    Мапа
     Острава у Вікісховищі

    Місто розташоване при злитті річок Остравиці, Одри, Лучини й Опави. Історія міста і його зростання тісно пов'язані з експлуатацією і переробленням покладів високоякісного чорного вугілля, відкритих в районі, що дало місту індустріальний вигляд і неофіційну назву — «сталеве серце республіки» під час існування комуністичного правління в Чехословаччині. Багато компаній важкої індустрії зараз закриті або перепрофільовано.

    Географія

    Острава розташована на північно-східній околиці Чеської Республіки, близько від кордону з Польщею (15 км) та Словаччиною (55 км). Вона простягається над північною частиною долини Моравська Брама (Moravská brána), що простягнувся з півночі на південь. Середня висота — близько 210 м над рівнем моря.

    Клімат

    Місцевий клімат помірний, з теплим літом і холодною вологою зимою. Через східне розташування міста континентальний клімат трохи різкіший, ніж в іншій частині країни. Середньорічна температура: 8,6 °C (січня — −2.4 °C, липня — 17,8 °C), середньорічна кількість опадів — близько 700 мм.

    Клімат Острави
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C 0,4 2,8 7,7 13,5 18,9 21,9 23,6 23,4 19,4 14,0 6,7 2,0 12,9
    Середній мінімум, °C −5,6 −4,1 −0,8 3,0 7,3 10,6 11,9 11,6 8,7 4,7 0,9 −3,2 3,8
    Норма опадів, мм 27 30 34 52 91 104 91 92 59 42 45 34 701
    Джерело: Погода и климат

    Історія

    Археологічні розкопки підтвердили, що на місці нинішньої Острави люди селилися ще 25,000 років тому. У Середньовіччя через ці місця проходив Бурштиновий шлях. Саме місто було засноване в 1267. З часом економічне значення Острави впало і до кінця XVIII століття вона була маленьким провінційним ремісничим містечком з населенням близько 1000 жителів.

    У 1763 були знайдені великі поклади вугілля, що призвело до індустріального буму і припливу населення в місто. У 1830 році в місті було побудовано металургійний завод, в 1847 побудована залізниця, що з'єднала місто з Віднем. Під час Другої світової війни Острава як центр металургії зазнала руйнівного бомбардування англо-американської авіації. У соціалістичний період місто було відновлено після війни та знову стало одним з головних промислових центрів Чехословаччини.

    Після оксамитової революції 1989 і переходу до ринкової економіки промисловість Острави зазнала період депресії й піддалася реструктуризації. У 1994 через нерентабельність і небажання чеської влади дотувати цю галузь в околицях міста було припинено видобуток вугілля. Металургійні підприємства було продано транснаціональним компаніям: комбінат Nová huť у 2003 був проданий Mittal Steel, Вітковіцький металургійний комбінат у 2005 — ЄвразХолдинг.

    Адміністративно-територіальний поділ

    Острава розділена на 23 районів. Самим густонаселений район — Острава-Юг (113 973 жителів), найменш жителів в районі Нова Вес (682).

    Найбільшу територію має район Слезська Острава (41,4 км²), найменшу — район Пустковес (1,07 км²).

    Населення

    На 2003, населення Острави становило 315 442 мешканці, що проживають у 23 районах, утворених зі злиття 34 колишніх містечок і сіл. Площа Острави — 212 км². Щільність населення — 1505 осіб на км².

    Історично окрім чехів в Остраві проживало багато поляків, німців і євреїв. Однак, під час Другої світової війни багато євреїв було вбито або вислано до концентраційних таборів. Після війни німці були вислані з Острави, відповідно до Декретів Бенеша, і в місто почали прибувати словаки. Таким чином, більшість мешканців Острави (більш ніж 90 %) зараз складають чехи або моравани, у місті також проживає меншість словаків (близько 3,4 %)..[3]

    Населення Острави говорить на особливому діалекті чеської мови, у якому скорочуються всі голосні звуки, а наголос ставиться на передостанній склад, що робить діалект схожим на польську мову.

    Через недавню реструктуризацію важкої промисловості району рівень безробіття набагато вище, ніж у середньому по країні — 18,4 % (на 2004), що становить близько 30,000.

    Промисловість

    Металургія — АрселорМіттал Острава (5685 працівників), Євраз Вітковіце Стіл (1111 працівників)

    Машинобудування — Вітковіце Машини Холдинг (7896 працівників), ШКОДА ВАГОНКА (336 працівників)

    Виробництво автомобілів — СУНГВВОО ХІТЕХ (1505 працівників), Хаиес Леммерз (726 працівників), КЕС електронних систем (647 працівників)

    Хімічна промисловість — БорсодХім МХЗ (354 працівників)

    Інформаційні технології — Тието (1952 працівників), ПЕГАТРОН (548 працівників)

    Енергетика — Далькия (750 працівників)

    Культура

    В Остраві 4 театри: Národní divadlo moravskoslezské (Національний театр Моравії-Сілезії). У нього два будівлі: Divadlo Antonína Dvořáka (імені Антоніна Дворжака) і Divadlo Jiřího Myrona. Інші театри: Divadlo Petra Bezruče (імені Петра Безруча), Komorní scéna Aréna (Камерний театр-арена) і Ляльковий театр Острава.

    Університети
    • VŠB — Технічний університет Острави
    • Університет Острави
    • Бізнес-школа Острави

    Транспорт

    Авіатранспорт

    За 20 км від центру міста знаходиться міжнародний аеропорт Леоша Яначека, з якого здійснюються регулярні рейси до Праги, Дюссельдорфа, Мілану, Лондона та Дубаї.

    Міста-побратими

    Уродженці
    • Томаш Вацлік (*1989) — відомий чеський футболіст, воротар.
    • Томаш Галасек — чеський футболіст, бронзовий призер Чемпіонату Європи (2004)
    • Віра Хитілова — чеський кінорежисер, авангардист і піонер чеського кінематографа
    • Збинек Іргл — чеський хокеїст, Переможець молодіжного чемпіонату світу (2000)
    • Марек Янкуловський — чеський футболіст, переможець Ліга чемпіонів УЄФА з AC Milan (2007)
    • Філіп Куба — чеський хокеїст, переможець чемпіонату світу (2001)
    • Іван Лендл — чеський тенісист, переможець 8 Великого Шолома, переможець Кубка Девіса (1980)
    • Лев Прхала — генерал чехо-словацької армії, 1939 року президент Чехо-Словаччини призначив його членом уряду Карпатської України.
    • Яромір Шиндел — чеський хокеїст, Чемпіон світу (1985)
    • Ріхард Шмеглик — чеський хокеїст, переможець зимових Олімпійських ігор (1998), володар Кубка Стенлі (2003)
    • Любомир Заоралек — міністр закордонних справ Чеської Республіки
    • 11128 Остравія — астероїд, названий на честь міста[4].

    Посилання

    Примітки
    1. Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    3. http://www.czso.cz/sldb/sldb2001.nsf/obce/554821?OpenDocument
    4. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.