Леїньш Пауліс Янович

Пауліс Янович Леїньш (латис. Paulis Lejiņš, 26 лютого 1883(18830226), садиба Рімейка Вольмарського повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія — 27 березня 1959, місто Рига, тепер Латвія) — латиський вчений, президент Академії наук Латвійської РСР, професор сільськогосподарської академії Латвійської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань. Почесний доктор Латвійського університету (1932). Академік АН Латвійської РСР (з 1946). Член-кореспондент Академії наук СРСР з Відділення біологічних наук (тварини) (з 4 грудня 1946 року).

Леїньш Пауліс Янович
Народився 26 лютого (10 березня) 1883
Ліфляндська губернія, Російська імперія
Помер 27 березня 1959(1959-03-27)[1] (76 років)
Рига, Латвійська РСР, СРСР[1]
Поховання Лісовий цвинтар (Рига)
Країна  Латвія
 СРСР
Національність латиш
Діяльність політик
Alma mater Rīgas politehniskais institūtsd (1907)
Знання мов латиська
Заклад Латвійський університет
Членство Академія наук СРСР
Посада депутат Верховної ради СРСР
Брати, сестри Kārlis Morics Lejiņšd
Нагороди

Життєпис

Народився в багатодітній родині, рано втратив матір, потім батька. Навчався в Мазсалацькій парафіяльній школі, Ризькому реальному училищі. У 1902 році почав навчатися на сільськогосподарському факультеті Ризького політехнічного інституту, вступив до студентської корпорації «Селонія». У 1905—1906 роках продовжив навчання в університеті Галле (Німеччина), але в 1907 році закінчив Ризький політехнічний інститут (сільськогосподарське відділення).

Був співробітником газети «Земкопис», яку видавав Яніс Бісенієкс, за дорученням Бісенієкіса в 1909 році організував і керував до 1915 року навчальним господарством Єлгавської сільськогосподарської школи в замку Лусте. Організував сільськогосподарські виставки в Курземе, Земгале, Селія, Відземе, сільськогосподарські курси, був активним пропагандистом сільськогосподарських знань.

Після початку Першої світової війни в 1915 році виїхав до Росії як біженець. У липні 1918 року повернувся до Єлгави і важко захворів на іспанський грип. 8 листопада 1918 року увійшов до Земельного комітету Балтійського герцогства.

У 1919 році брав участь у заснуванні Вищої школи Латвії (1923 року перейменованою в Латвійський університет) та був одним із організаторів сільськогосподарського факультету університету.

У 1919—1932 роках — доцент кафедри тваринництва Латвійського університету, потім декан сільськогосподарського факультету та проректор Латвійського університету.

З 1939 року — професор новоствореної Єлгавської сільськогосподарської академії.

Після радянської окупації Латвії в 1940 році був тимчасово міністром освіти Латвійської Республіки в уряді на чолі з Кірхенштейном.

У 1944—1946 роках — декан факультету ветеринарної медицини Латвійського сільськогосподарського університету.

З організацією Академії наук Латвійської РСР в 1946 році був обраний дійсним членом Академії (перший склад). Один із найкращих фахівців Латвійської РСР у галузі тваринництва.

У 1946—1951 роках — перший президент Академії наук Латвійської РСР.

Професор Латвійської сільськогосподарської академії, очолював Інститут зоотехніки та зоогігієни АН Латвійської РСР. Перший голова Латвійського товариства агрономів, засновник навчально-дослідного господарства «Рамава».

Помер 27 березня 1959 року в Ризі, похований на Лісовому цвинтарі.

На честь Леїньша названо вулиці міст Риги та Єлгави. У Латвійській академії наук з 1994 року щорічно присуджується премія імені Пауліса Леїньша вченим-аграріям за фундаментальні дослідження.

Нагороди

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1032885610 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.