Линник Юрій Володимирович

Линник Юрій Володимирович
Народився 21 січня 1915(1915-01-21)[1]
Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія[2]
Помер 30 червня 1972(1972-06-30)[2][1] (57 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[2]
Поховання Комаровське селищне кладовище
Країна  СРСР
Діяльність математик, статистик, викладач університету
Alma mater Ленінградський державний університет
Галузь математика
Заклад St. Petersburg Department of Steklov Institute of Mathematics of Russian Academy of Sciencesd і математико-механічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd
Звання професор АН СРСР (1964)
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Vladimir Tartakovskid
Аспіранти, докторанти A. M. Kagand, Andrew L. Rukhind[3], Valentin Vladimirovich Petrovd[3], Victor Pavlovich Skitovichd[3], Vladimir Gennadievich Sprindzukd[3], Anatoli N. Andrianovd[3], Oleg M. Fomenkod[3], Boris Kharlamovd[3], Lev Borisovich Klebanovd[3], Li Hoang Tud[3], Abram Zingerd[3], Vladimir Leonidovich Eidlind[3], I Pergeld[3], Oleg Victorovich Shalaevskyd[3], Valentin Blumenfeldd[3], Lidia Anatol'evna Zolotukhinad[3], Nikolai Alexandrovich Bodind[3], Nina Mifantyevna Mitrofanovad[3], Amalia Pavlovna Khusud[3], Igor Chulanovskyd[3], Lyudmila Mamayd[3], Irina Romanovskayad[3], Wolfgang Richterd[3], Dmitry Skryabind[3], Boris Harlamovd[3] і Boris Zelikovich Baruch ben Zelik Morozd[3]
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР і Шведська королівська академія наук
Батько Линник Володимир Павлович
Нагороди

Ю́рій Володи́мирович Ли́нник (* 26 грудня 1914 (8 січня 1915)(19150108),[4] Біла Церква, Київська губернія — † 30 червня 1972, Ленінград) — радянський математик в області теорії ймовірності, теорії чисел, статистики.

Академік АН СРСР (1964). Син академіка В. П. Линника.

Біографія

Здобув освіту та працював у Ленінградському університеті та інституті математики. Основні результати стосуються теорії чисел та теорії ймовірностей, де ним створені потужні методи дослідження адитивних проблем у теорії чисел, теорії перевірки складних гіпотез, граничних теорем та ін. Випустив серію монографій, присвячених згаданим питанням.

Учасник Великої Вітчизняної війни в 1941—1942 роках. Похований в 1972 році на кладовищі в Комарово.

Нагороди та звання
  • Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1947)
  • Лауреат Ленінської премії (1970)
  • Герой Соціалістичної Праці (1969)
  • Нагороджений орденами і медалями
  • Член Міжнародного статистичного інституту (1961)
  • Почесний член Лондонського математичного товариства (1967)
  • Іноземний член Шведської королівської академії наук (1971)

Бібліографія

Монографії Ю. В. Линника:

  • Метод найменших квадратів та основи математико-статистичної теорії обробки спостережень (1958),
  • Розкладання імовірнісних законів (1960),
  • Елементарні методи в аналітичній теорії чисел (1962),
  • Незалежні і стаціонарно пов'язані величини (1965).

Результати

Примітки
  1. Архів історії математики Мактьютор
  2. Линник Юрий Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Математична генеалогія — 1997.
  4. Линник Юрій Володимирович // Математичний енциклопедичний словник. - М.: Рад. Енциклопедія, 1988.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.