Липкани

	Місто Липкани;
Основні дані
	48°15′55″ пн. ш. 26°48′14″ сх. д.
Країна	Молдова
Район	Бричанський район
Засновано	1669
Населення	5 500
Площа	11,87 км² км²
Поштові індекси; (Poșta Moldovei)	MD-4706
Телефонний код	+373-247
Водойма	р. Прут, р. Медвежка
Назва мешканців	липканці і липканець
Відстань
	До районного центру
— фізична	28 км
	До Кишинева
— фізична	252 км
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	617897
Freebase	/m/03vr8s
Карта
	Липкани Липкани (Молдова)
	Липкани у Вікісховищі

Липка́ни (молд./рум. Lipcani, Ліпкань) — місто на півночі Молдови, на березі річки Прут. У місті діє пункт контролю через державний кордон з Україною Подвір'ївка—Липкани.

Історія

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 3007 осіб (1489 чоловічої статі та 1518 — жіночої), налічувалось 320 дворових господарств, існували православна церква, єврейська синагога, 4 молитовних будинки, пристань на річці Прут, поштова станція, дільнична квартира, відбувались щонедільні базари[1].

Станом на 1886 рік у царачькому[2] селі, центрі Липканської волості, мешкало 879 осіб[3], налічувалось 142 дворових господарства, існували 2 православні церкви, єврейська синагога, 4 молитовних будинки, 115 лавок, 5 постоялих дворів, відбувались торжки по четвергах та неділях[4]. За 8 верст — кордон. За 9 верст — кордон. За 14 верст — постоялий двір.

За Словником Брокгауза й Ефрона[5]:

Липкани — містечко Бессарабської губернії, Хотинського повіту, в 30 верстах від повітового міста, на лівому березі річки Прут, біля австрійського кордону, станція Новоселицької гілки південно-західних залізниць. Засновано раніше XVII століття й було населено литовськими вихідцями, відомими під ім'ям „ліпкан“ або кур'єрів; на обов'язку їх лежало доставляння депеш і т.п. Жителів - 3386, у тому числі євреїв - 2628, молдаван до 500 душ, небагато вірмен і понад 60 сімейств циган. Дворів 372. Дві православні церкви, синагога, 115 крамниць, пристань, митниця III-го класу. Головне заняття жителів - торгівля (євреї й вірмени), за часту скотарство (молдавани). Щотижневі базари, на які приганяють худобу, що скуповують австрійські агенти для експорту; інші предмети експорту (в Австрію й Молдову) - шкіри, вовна, риба, мотузки, вовняні, лляні й металеві вироби. Головні предмети ввозу - сіль-ледянка, нафта, волоські горіхи. В 1891 році привезено товарів через границю на 54 265 р. і паперових грошей 49 871 руб., вивезено за кордон товарів на 28 008 руб. і паперових грошей 96 886 руб.; митних зборів надійшло 3 822 р. фосфорита добувається щорічно понад 7000 пудов.

За часів МРСР у Липканах працював маслоробний завод, виробничі, хлібний комбінати, педагогічне училище.

Етнічний склад

<div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0; <div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0; <div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0; <div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0;

Етнічний склад, згідно переписом 2004 року

молдавани (49.26%)

українці (37.30%)

росіяни (10.90%)

румуни (0.55%)

євреї (0,49%)

гагаузи (0,20%)

болгари (0,16%)

інші (1.14%)

Етнічний склад міста згідно з переписом населення з 2004[6]:

Етнічна група	Чисельність	% Відсоток
молдовани та румуни	2 692 30	49.26% 0.55%
українці	2038	37.30%
росіяни	596	10.90%
євреї	27	0,49%
гагаузи	11	0,20%
болгари	9	0,16%
інші	62
Загальна	5.465	100%

Відомі липканці

Мойше Альтман — письменник-модерніст
Лейзер Грінберг — поет і есеїст
Всиль Дідік (р. 1949) — художник
Михайло Кауфман (Койфман) — лікар, журналіст, зять Шолом-Алейхема й батько дитячої письменниці Бел Кауфман
Мойше Ойшер — кантор, кіноактор і виконавець єврейських пісень (США)
Фрейделе Ойшер — акторка єврейського театру (США)
Айзик Рабою — письменник
Давид Шейніс — співробітник НКВС, начальник підрозділу.
Еліезер Штейнбарг — байкар і педагог
Ієгуда Штейнберг — письменник
Янкев Штернберг — єврейський (їдиш) поет, драматург, прозаїк і режисер

Посилання

Примітки

Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 943)
власницьке
явна помилка в кількості мешканців та дворів
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Енциклопедичний словник Брокгауза й Ефрона (1890–1907), (рос.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Recensământul populației din 2004. Caracteristici demografice, naționale, lingvistice, culturale statistica.md

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 943)

[2] власницьке

[3] явна помилка в кількості мешканців та дворів

[4] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[5] Енциклопедичний словник Брокгауза й Ефрона (1890–1907), (рос.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[6] Recensământul populației din 2004. Caracteristici demografice, naționale, lingvistice, culturale statistica.md