Лисогірський форт
Лисогірський форт 1871—1875 — пам'ятка містобудування національного значення, яка розташовується на Лисій горі у південній частині Києва. Частина Київської фортеці.
| Лисогірський форт | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Потерна № 5 | ||||
| Тип | регіональний ландшафтний парк | |||
| Статус | пам'ятка містобудування національного значення, охоронний № 260066-Н | |||
| Відкрито | XIX століття | |||
| Колишні назви | Голгофа, Череп | |||
| Площа | 118,7 га | |||
| Керівна установа | Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» | |||
| Відвідувачів на рік | 10 000 | |||
| Розташування | Голосіївський район | |||
  Лисогірський форт Лисогірський форт (Україна) | ||||
 | ||||
 Лисогірський форт у Вікісховищі | ||||
Історія
Починаючи з початку 1860-х років розроблявся проєкт модернізації Київської фортеці. Генерал Едуард Тотлебен планував розширити фортецю, зокрема побудувати у місті 24 (за іншими даними 27) фортів. Упродовж 1869-71 років було оглянуто місця будівництва майбутніх фортів.
27 квітня 1871 року до міста надійшло повеління Олександра II щодо спорудження Лисогірського форту. Роботи почалися вже 1871 року — було облаштовано трасування форту, вирубано дерева, збудовано тимчасові допоміжні споруди. Наступного, 1872 року, на гору було прокладено дві дороги та виконано роботи на території бастіону № 2. Станом на 1874 рік більшість земляних робіт було виконано, а також влаштовано цегляні потерни у валах.
Остаточно було завершено будівництво Лисогірського форту 1877 року.
|
|
Форт складався з головного валу, 2 бастіонів, напівбастіону, мав рів. У валах влаштовано 8 цегляних потерн завдовжки до 40 м кожна. На території форту були порохові льохи.
Попри відсутність стратегічного значення фортеці і форту наприкінці XIX ст., там продовжувало перебувати озброєння. Лисогірський форт також використовувався як склад піроксиліну.
У останні роки XIX століття (1897-99 роки) Київська фортеця перетворилася на фортецю-склад. Єдиним дієвим укріпленням залишався Лисогірський форт. Як і раніше, у форті зберігався піроксилін.
Із 1907 року форт використовувався як місце страти злочинців, зокрема у вересні 1911 року тут було страчено вбивцю Петра Столипіна Дмитра Богрова.
Із початком Першої світової війни Лисогірський форт входить до числа наявних оборонних споруд — було поновлено озброєння, зосереджено запаси медикаментів.
Як військовий об'єкт, форт використовувався й у радянські часи. 1941 року він брав участь в обороні міста і виконав роль як потужний оборонний об'єкт на підступах до міста. 18 вересня 1941 року на самій горі точилися бої. Таким чином, Лисогірський форт у вересні 1941 р. був використаний як позиція, що прикривала відхід головних сил 37-ї армії на лівий берег Дніпра.
У повоєнні роки Лисогірський форт продовжував використовуватися як військовий об'єкт. Тут розташували артилерійські склади Київського військового округу. Лиса гора була огороджена колючим дротом, на ній було встановлено вартові вежі. Боєприпаси зберігалися у потернах.
Склади на Лисій горі було ліквідовано у 1970-х роках, а охорону остаточно знято 1976 року. Більшість споруд відтоді було розібрано на цеглу.
|
|
1982 року на Лисій горі було розпочато облаштування парку. На жаль, роботи завершено не було.
До сьогодні на території збереглися 8 потерн, вали форту, 3 дренажні системи. Цікавими свідченнями минулого є написи на стінах потерн, виконані солдатами, що стояли тут на варті у різні часи — з 1880-х по 1970-і роки.
|
|
Панорами форту
Туристичний потенціал
Є зажаданим об'єктом пригодницького та індустріального туризму у киян та гостей столиці України.
Джерела
- С.Петров. Оборонні споруди Києва Х-ХІХ століть. К., ВПК Експрес-Поліграф, 2012.
- Історія Лисогірського форту
- Лисогірське укріплення
- Лисогірський форт взимку