Лишня (Ліський повіт)
Лишня (Лишна, Лішна, Лісна, пол. Liszna) — село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на прадавній етнічній український території. Населення — 164 особи (2011[1]).
Село
зведена 1835 р., зруйнована 1953 р. Координати 49°11′40″ пн. ш. 22°18′25″ сх. д.
|
Розташування
Розташоване в долині гірських пасом Високий Діл, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.
Село розташоване за 3 км на захід від Тісни, за 31 км на південь від м. Лісько. Північніше знаходиться село Майдан та гори Гон, Осина та Берест.
Історія
Село було засновано до 1550 року. Воно входило до володінь шляхетського роду Балів, користувалось Волоським правом. З XVI ст. належало Урбанським, Фредровим та Флемінгу де Армін. Основним заняттям місцевого населення було сільське господарство, лісове господарство, чавуноливарні роботи на заводі Фредрова з м. Тісної.
1898 року північніше села прокладена вузькоколійна залізниця від Нового Лупкова до Тісної з продовженням у 1904 р. через Кальницю до Бескиду.
З листопада 1918 по січень 1919 тут існувала Команчанська Республіка. У 1919-1939 рр. село входило до Ліського повіту Львівського воєводства.
У 1939 році в селі проживало 380 мешканців, з них 310 українців, 60 поляків (приїжджі працівники тартака) і 10 євреїв[2].
В період 1945-1946 рр. в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та польськими й радянським військами. Українське населення було насильно переселене на територію СРСР в 1946 році. Родини, яким вдалось уникнути переселення, в 1947 році під час Операції Вісла були вивезені на нові території Північної Польщі[3].
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква
Церква парафіяльна існувала в селі ще за часів І Речі Посполитої. Ще в 1790 р. згадується парох Дмитро Хомякевич. В 1828 році парафія вже не існувала, а прихід був у м. Тісна.
1835 року на місці старої в селі була побудована нова дерев'яна філіальна греко-католицька церква ПреСвятої Діви Марії, яка належала до Тіснянської парафії Балигородського деканату Перемиської єпархії. Оновлена в 1928 р., розібрана у 1953 р.
Демографія
В 1785 р. селу належало 18,04 кв.км земель і мешкало 95 греко-католиків.
На 1787 рік австрійські кадастрові записи також згадують про місцевих жителів.
1840 — 155 греко-католиків,
1859 — 163 греко-католики,
1879 — 179 греко-католиків,
1899 — 229 греко-католиків,
1926 — 192 греко-католики,
1936 — 291 греко-католик.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 82 | 16 | 57 | 9 |
Жінки | 82 | 20 | 49 | 13 |
Разом | 164 | 36 | 106 | 22 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 43.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела та література
- Archiwum Państwowe w Przemyślu. Фонд 142/0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu. Метричні записи за період з 1791 по 1838 рр.
- Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish). 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2018.
- Акція "Вісла": Список виселених сіл та містечок
- https://web.archive.org/web/20180623150406/http://warholic.tripod.com/Villages.html