Ллойд Остін

Ллойд Остін (англ. Lloyd Austin; нар. 8 серпня 1953, Мобіл, Алабама) — американський воєначальник, генерал армії США, міністр оборони США з 21 січня 2021[2]. Учасник війн в Афганістані та Іраку.

Ллойд Остін
Lloyd James Austin III
Ллойд Остін
28-ий Міністр оборони США
Нині на посаді
На посаді з 22 січня 2021
Президент Джо Байден
Попередник Марк Еспер
12-ий Очільник Центрального Командування Збройних Сил США
22 березня 2013 — 30 березня 2016
Президент Барак Обама
Попередник Джеймс Меттіс
Наступник Джозеф Вотел
33-ій Заступник начальника штабу Армії США
31 січня 2012 — 8 березня 2013
Президент Барак Обама
Попередник Пітер В. Чіареллі
Наступник Джон Френсіс Кемпбелл
Народився 8 серпня 1953(1953-08-08)[1] (68 років)
Мобіл, Алабама[1]
Відомий як офіцер
Місце роботи Raytheon Technologies Corporation
Країна США
Освіта Обернський університет, Командно-штабний коледж армії США, Військова академія США, Воєнний коледж армії США і Вебстерський університетd
Політична партія незалежний політик
Релігія католицтво
Нагороди
Підпис
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ллойд Джеймс Остін III народився 8 серпня 1953 року в Мобілі, штат Алабама, виріс у Томасвіллі, штат Джорджія[3]. У червні 1975 закінчив Військову академію США (Вест-Пойнт), здобувши ступінь бакалавра наук. У 1986 році здобув магістра мистецтва в галузі освіти в університеті Оберна та ступінь магістра з управління бізнесом у Вебстерському університеті. Військову освіту здобув на піхотних офіцерських курсах підвищення кваліфікації, у Командно-штабному та Воєнному коледжах армії США[4].

Військову службу розпочав лейтенантом, командиром піхотного взводу у 3-ій механізованій дивізії в Німеччині. Надалі посідав посаду командира розвідувальної роти, звідкіля направлений на курси підвищення кваліфікації. Командир роти вогневої підтримки 508-го парашутного полку у 82-ій повітрянодесантній дивізії, далі помічник начальника оперативного відділу 1-ї бригади дивізії[4].

У 1981 році Л. Остін направлений до Індіанаполіса, де служив оперативним офіцером управління набору рекрутів Армії США в штаті, пізніше був призначений командиром батальйону рекрутів Армії США. По завершенні навчався в університеті Оберн, далі був направлений у Військову Академію США у Вест-Пойнті, Нью-Йорк, де служив викладачем тактики. Продовжив навчання у Командно-штабному коледжі армії у Форт Лівенворт, Канзас, звідки направлений до 10-ї гірсько-піхотної дивізії. Службу продовжував на різних командних та штабних посадах. З 1993 — командир 2-го батальйону 505-го парашутного полку 82-ї дивізії, а після завершення навчання у Воєнному коледжі армії в Карлайлі, штат Пенсільванія, призначений командиром 3-ї бригади 82-ї дивізії. Продовжував службу начальником управління планування Об'єднаного комітету начальників штабів, потім помічник командира 3-ї механізованої дивізії[5].

З вересня 2003 до серпня 2005 командир 10-ї гірсько-піхотної дивізії з відрядженням до Афганістану, як командир 180-ї Об'єднаної оперативної групи американських військ[3]. З вересня 2005 до жовтня 2006 начальник штабу Центрального командування ЗС США на авіабазі Мак-Ділл в Тампі.

8 грудня 2006 Л. Остіну надано військове звання генерал-лейтенант, його призначено командиром 18-го повітрянодесантного корпусу у Форті Брегг, в Північній Кароліні. У серпні 2009 року обіймає посаду директора Об'єднаного комітету начальників штабів. У лютому 2008 його призначають командувачем Багатонаціонального корпусу в Іраку, під його проводом перебувало 152 000 військовиків Коаліційних сил[5].

1 вересня 2010 року генерал Остін призначається командувачем усіх американських військ в Іраку, якими командував до 18 грудня 2011 року, до повного виведення Збройних сил США з території країни.

14 грудня 2011 його призначають 33-м заступником начальника штабу Армії США, на цій посаді він перебував до 31 січня 2012 року, коли його розглянули, а 22 березня 2013 року Сенат затвердив на пост командувача Центрального Командування ЗС США[2].

Остін покинув цей пост та військову службу у 2016 році. Потім обіймав пости у радах директорів кількох комерційних компаній, зокрема Raytheon Technologies та Nucor.

Міністр оборони в адміністрації Джо Байдена

2020 року обраний президент США Джо Байден оголосив, що номінує Остіна на посаду міністра оборони у своїй адміністрації[6].

22 січня 2021 року Сенат затвердив кандидатуру Остіна на посаду міністра оборони. Ллойд став першим в історії афроамериканцем, котрий очолив Пентагон[7][3].

Заяви щодо України

У квітні 2021 року дав обіцянку щодо «готовності підтримувати Україну в умовах агресії Росії на Донбасі та в Криму, що триває». Та пообіцяв, «що у разі ескалації російської агресії Сполучені Штати не залишать Україну наодинці та не допустять реалізації агресивних прагнень Російської Федерації щодо України»[8].

Див. також

Посилання

Примітки
  1. https://www.govinfo.gov/content/pkg/CHRG-111shrg65070/pdf/CHRG-111shrg65070.pdf
  2. U.S. Senate: U.S. Senate Roll Call Votes 117th Congress - 1st Session. www.senate.gov. Процитовано 26 квітня 2021.
  3. Lloyd J. Austin III. www.defense.gov (амер.). Процитовано 26 квітня 2021.
  4. Lloyd J. Austin III. www.defense.gov (амер.). Процитовано 26 квітня 2021.
  5. SECDEF: Everything you need to know about Lloyd Austin. Sandboxx (амер.). 8 грудня 2020. Процитовано 26 квітня 2021.
  6. Gambino, Lauren (9 грудня 2020). Lloyd Austin: retired army general nominated as Biden defense secretary. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 10 грудня 2020.
  7. Foran, Clare (22 січня 2021). Senate confirms Lloyd Austin to be first Black defense secretary. CNN (англійською). Процитовано 21 січня 2021.
  8. «Сполучені Штати не залишать Україну наодинці у разі ескалації російської агресії»: про що говорили міністри оборони України та США. Процитовано 02.04.2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.