Лобач (гора)

Лобач (також місцева назва Обач[1], тат. Лабач, місцева назва тат. Айгыр-тау[2]) — гора, ландшафтний заказник (з 1991 року) в Камсько-Устінському районі Татарстану, на правому березі річки Волга, навпроти місця злиття з річкою Кама.

Лобач

55°11′15″ пн. ш. 49°18′00″ сх. д.
Країна  Росія
Регіон Татарстан
Тип гора
natural monument of Russiad
пагорб і protected area of Russiad
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 7077005
Лобач
Лобач (Росія)
 Лобач у Вікісховищі

Фізико-географічна характеристика

Гора являє собою останець[3] висотою 136 м[4] на південний схід від селища Камське Устьє. В деяких джерелах відноситься до Богородських гір. Площа заказника 241 га.

Гора поєднує в собі ландшафтні, історичні та геологічні пам'ятки. На крутих обривах до Волги оголюються верхнєпермські корінні породи, серед яких можна бачити доломіти і вапняки, загіпсовані доломіти, аргіліти і мергелі. З 3 км берегової лінії, що облямовує Лобач зі сходу і півночі, понад 2 км припадає на зсувні ділянки. У 1937 році в яру біля гори Лобач виявлено 2 повних скелета мамонтів. Відомо про 13 археологічних пам'яток: стоянки стародавніх людей епохи палеоліту і 1 тис. нашої ери[5].

На горі ростуть рідкісні види рослин: козелець пурпуровий, бедринець вапнолюбний, тирлич вузьколистий, звіробій витончений[6].

Поруч з горою розташований ще один природний заповідник — Антонівські яри[7], а також Юр'ївська печера — найдовша в Середньому Поволжі і одна з найдовших (2-а)[8] в Поволжі.

Історія

У 1870 році в околицях гори пише ескізи до картини «Бурлаки на Волзі» Ілля Рєпін[9].

Під час Громадянської війни восени 1918 року на Волзі і Камі в районі Лобача відбувалося бій, довгий час на горі зберігалася система окопів[10].

Лобач зображений на прапорі Камсько-Устинського району з 2006 року.

Примітки

  1. Портал муниципальных образований РТ
  2. ТАТАРСТАННЫҢ ШВЕЙЦАРИЯСЕ | Матбугат.ру. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 27 січня 2013.
  3. Сементовский В. Н. и др. Рельеф Татарии. Казань 1951 г. — Спелестология и подз. пространства — литература — Архив — PRO Speleo
  4. Средняя Волга. Геоморфологический путеводитель. КГУ 1991 — КРАЕВЕДЕНИЕ И АРХЕОЛОГИЯ — ЛИТЕРАТУРА — Архив — PRO Speleo
  5. Государственный реестр особо охраняемых природных территорий в Республике Татарстан. Издание второе, издательство Идел-Пресс, Казань, 2007, 408 с.
  6. Татарский энциклопедический словарь. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 1999. — 703 с., илл. ISBN 0-9530650-3-0
  7. Антоновские овраги | ООПТ России
  8. Пещеры Поволжья, Урала и Приуралья. Статистический справочник. — Набережные Челны: НГПИ, 2010 — с. 13
  9. Главная / Казань тысячелетняя / Экскурсии / Камское Устье. Гора Лобач
  10. Казань — Ульяновск
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.