Лобов Едуард Анатолійович

Едуард Анатолійович Лобов (нар. 1 грудня 1988, Вільнюс) — білоруський політичний діяч, співголова «Молодого Фронту», учасник ініціативної групи з висунення Римашевського В. А. кандидатом в президенти Республіки Білорусь в 2010 р., політв'язень Білорусі, в'язень совісті.[2][3] З літа 2015 року боєць тактичної групи «Білорусь» у війні на сході України.

Лобов Анатолійович Едуард
біл. Эдуард Анатолевіч Лобаў
 Солдат
Загальна інформація
Народження 1 грудня 1988(1988-12-01) (33 роки)
Вільнюс
Військова служба
Приналежність  Україна
Формування
 ДУК (Тактична група «Білорусь»)[1]
Війни / битви Війна на сході України

Біографія

Службу проходив в 103-ї гвардійської окремої мобільної бригади (Вітебськ). Під час служби в армії в казармі розклеїв листівки із закликом до боротьби з армійським свавіллям. За це отримав покарання у вигляді 10 діб гауптвахти.

Після повернення з армії Едуард Лобов активно включився в роботу «Молодого Фронту»: брав участь в організації акцій на захист костелу Святого Йосипа[4] в Мінську, був одним з ініціаторів кампанії по зміні назви станції метро «Площа Леніна»,[5] брав участь в інших акціях, став керівником міської організації «Молодий фронт». Під час президентської кампанії 2010 року — учасник ініціативної групи з висунення Римашевського В. А. кандидатом в президенти Республіки Білорусь.

Хронологія переслідування

Затримали 18 грудня 2010 за день до проведення вуличної акції протесту проти фальсифікації підсумків президентських виборів 2010 р разом з головою «Молодого Фронту» Дмитром Дашкевичем. Згідно інформації ГУВС Мінміськвиконкому, у дворі житлового будинку по вулиці Янки Бриля вони били перехожих — Костянтина Савицького та Олега Малишева.

До суду Едуард Лобов містився в Жодінского СІЗО, від початку березня 2011 року — в СІЗО-1 в Мінську. 24 березня 2011 року Суддя суду Московського району Мінська Олена Шилько (прокурор Сергій Мазовка) визнала Едуарда Лобова винним за частиною 3 статті 339 Кримінального кодексу Республіки Білорусь-«особливо злісне хуліганство» і засудила до 4 років колонії посиленого режиму.[6]

Amnesty International визнала Едуарда Лобова в'язнем совісті.

З 7 квітня 2011 р відбував вирок у Івацевічської колонії № 22 (так звані «Вовчі нори»).

17 червня в Мінському міському суді розглядалися касаційні скарги на вирок Дмитру Дашкевичу і Едуарду Лобову. Суд міста Мінська (суддя – Валерій Комісаров) залишив вирок без змін.[7]

У вересні 2012 р Едуарда Лобова в колонії відвідав представник Папи Римського в Мінську, апостольський нунцій Клаудіо Гужероцці.[8]

У 2013 році був одним з кандидатів на премію Європарламенту імені Сахарова.[9]

Після звільнення
Зовнішні відеофайли
Сопредседатель "Молодого Фронта" воюет за независимость Украины

Кілька разів в колонії пропонували написати прохання про помилування на ім'я президента Республіки Білорусь. Едуард Лобов відмовився. На свободу вийшов 18 грудня 2014 року повністю відбувши термін покарання.[10]

Після звільнення перебував під превентивним наглядом міліції.[11] Заборонено було брати участь в масових заходах і в певний час доби залишати своє житло. За участь у мітингах 25 березня 2015 р на День Волі і 26 квітня 2015 р на Чорнобильському шляху, а так само за запізнення додому отримав кілька штрафів і відбув адміністрацийний арешт терміном 10 діб в Акрестіна (ЦИП на вулиці Окрестина м. Мінськ).

З літа 2015 року Е. Лобов бере участь у війні на сході України на боці України. Приєднався до добровольчого батальйону «Правого Сектора», який розташований під Маріуполем.[12] У лютому 2016 року Тактична група «Білорусь» визнала Лобова разом з В. Парфенковим фронтовиком.[13]

Див. також

Примітки
  1. Баец ТГ "Беларусь" Эдуард Лобаў трапiў у спiс трыбунала ДНР.
  2. Amnesty International: Беларусь — апошні кат рэгіёну (біл.)
  3. В Беларуси три новых узника совести (рос.)
  4. Велапрабег за вяртанне касцёла
  5. Кампанія па змене назвы станцыі метро «Плошча Леніна» (біл.)
  6. З. Дашкевичу — 2 года общего режима, Э. Лобову — 4 года усиленного (рос.)
  7. Прысуд Дашкевічу і Лобаву пакінуты без зменаў (біл.)
  8. Обзор-хроника нарушений прав человека в Беларуси. Сентябрь 2012 года (рос.)
  9. Лобов, Беляцкий и Статкевич выдвинуты на премию Европарламента имени Сахарова (рос.)
  10. Выйшаў на волю палітвязень Эдуард Лобаў ФОТАРЭПАРТАЖ СЯРГЕЯ ГУДЗІЛІНА (біл.)
  11. Ситуация с правами человека в Беларуси. Ноябрь 2014 года (рос.)
  12. Эдуард Лобаў: я на гэтай вайне, каб дапамагчы Беларусі (біл.)
  13. Тактычная група «Беларусь» прызнала Парфянкова і Лобава франтавікамі (біл.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.