Локня (Конотопський район)
Ло́кня — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Орган місцевого самоврядування — Локнянська сільська рада.
село Локня | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район/міськрада | Кролевецький |
Рада | Локнянська сільська рада |
Облікова картка | Локня |
Основні дані | |
Населення | 569 |
Поштовий індекс | 41336 |
Телефонний код | +380 5453 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°28′55″ пн. ш. 33°33′12″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
189 м |
Відстань до районного центру |
22 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41336, с. Локня, вул. Центральна, 9 |
Сільський голова | Пилипенко Сергій Миколайович |
Карта | |
Локня | |
Локня | |
Мапа | |
Після ліквідації Кролевецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].
Населення становить 569 осіб.
Географія
Село Локня знаходиться недалеко від витоків річок Бистра і Локня. На відстані до 3-х км розташовані села Ярове і Заруддя. Навколо села невеликі лісові масиви. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1907. До районного центру м. Кролевець 22 км.
Назва
Назва походить від того, що місцеві люди були ткачі. Полотно вони міряли на лікоть, тому місце їх проживання назвали Локня[джерело?].
Історія
Село засновано близько 500 років тому. Північно-східну частину заснував якийсь Спаський, а південно-західну — Мельник. Це люди, які тікали від польської шляхти і гноблення української шляхти.
Уперше Локня згадується в документах 1653—1654 рр. в часи, коли Богдан Хмельницький вів визвольну війну проти польських панів, яким належали ці землі. За кріпосництва, панами в цих місцях були Багрійчуки та Юрковські. Пізніше землі потрапили до князя Прозорова та поміщика Шечика. Все село тоді поділялось на дві общини. Одну з них становили вільні люди — козаки, другу — селяни-кріпаки.
Напередодні скасування кріпацтва, 1859 року у казенному й козацькому селі Морозівка Кролевецького повіту Чернігівської губернії мешкало 819 осіб (437 чоловічої статі та 482 — жіночої), налічувалось 171 дворове господарство, існувала православна церква[2].
Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Мутинської волості, мешкало 1161 особа, налічувалось 113 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок, базари[3].
За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 1730 осіб (831 чоловічої статі та 899 — жіночої), налічувалось 244 дворових господарств[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1553 осіб (738 чоловічої статі та 815 — жіночої), з яких 1543 — православної віри[5].
У 1918—1920 роках у селі кілька разів змінювалась влада.
У 1930-х роках почалася примусова колективізація.
На територію села 2 вересня 1941 р. ступили німецькі окупанти. Партизани із з'єднання Ковпака 23 травня 1942 р. знищили каральний загін німців та поліцаїв в урочищі Нова Локня. 2 вересня 1943 р. село звільнила Радянська армія.
Сьогодення
На сьогодні в селі працює СТОВ «Полісся». Крім того, у селі функціонує будинок культури, загальноосвітня школа I—II ступенів, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, вузол зв'язку, бібліотека, приватні магазини.
Відомі люди
У Локні народилися:
- українська письменниця Оксана Думанська;
- Герой Радянського Союзу Алексєєв Андрій Корнійович (1920—1943)
- Бузовський Володимир Олександрович (1992—2018) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 1576)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 123), (код 1295)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-263)