Лоло Феррарі
Лоло́ Феррарі́ (фр. Lolo Ferrari; справжнє ім'я Є́ва Женев'є́в Алі́н Валлуа́, фр. Ève Geneviève Aline Vallois[8], нар. 9 лютого 1963, Клермон-Ферран — пом. 5 березня 2000, Грасс) — французька танцівниця, порноакторка, акторка та співачка, відома як жінка з найбільшими грудьми у світі[9][10], хоча їх розмір був досягнутий штучно.
Лоло Феррарі Lolo Ferrari | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Лоло Феррарі перед плакатом Матінка Кураж і її діти влітку 1995 року | ||||
Ім'я при народженні |
Єва Женев'єв Алін Валлуа (фр. Ève Geneviève Aline Vallois) | |||
Народження | 9 лютого 1963[1][2][…] | |||
Клермон-Ферран[1][3][4] | ||||
Смерть | 5 березня 2000[1][3][…] (37 років) | |||
Грасс[1][3][4] •передозування ліків і suffocationd | ||||
Поховання | невідомо[5] | |||
Громадянство | Франція[3] | |||
Діяльність | кіноакторка, порноакторка, телеведуча, співачка, гламурна модель, танцюристка | |||
Період | 1995 — 1999 | |||
Мови | володіння: французька | |||
Волосся | блондин[6][7] | |||
Очі | зеленіd | |||
Зріст | 163 см | |||
Вага | 56 (з них груди — 13) кг | |||
У шлюбі | невідомо[3] | |||
Сценічні імена | Lolo Ferrari[3][6] | |||
Вона стала широко відомою в 1995 році, з'являлася у французькій Книзі рекордів Гіннеса в 1996 році і в 1999 році. Її смерть у 2000 році була визнана суїцидом, але також стверджувалося, що в це міг бути залучений її чоловік[11]. Він був виправданий в 2007 році[12].
Ранні роки
Народжена в Клермон-Феррані (Франція), Єва Валуа виросла в курортному містечку Ла-Боль. Вона часто розповідала про нещасливе дитинство, без батька і з матір'ю, яка її не любила[13]. Будучи підлітком, вона працювала моделлю.
У 1988 році вона вийшла заміж за Еріка Віня, колишнього наркоторговця, який був на 15 років старший за неї і тільки вийшов з в'язниці. Вона почала працювати моделлю з чоловіком, який став її менеджером. Вона також працювала повією, і її чоловік був заарештований за те, що був її сутенером[11].
Збільшення грудей
З 1990 року Єва зробила 22 пластичні операції та в підсумку стала власницею 180-сантиметрового силіконового бюста (спочатку він був 94-сантиметровим)[14]. Згідно з Книгою рекордів Гіннеса, кожна з її грудей важила 2,8 кг і містила три літри фізіологічного розчину. Грудні імплантати були створені інженером, який був пов'язаний з розробкою «Боїнга 747»[11]. Їй доводилося носити спеціально створений бюстгальтер, в результаті операцій вона страждала на низку хвороб і жила з тяжким режимом прийому ліків[15].
В інтерв'ю вона так говорила про свої операції: «Все це було, тому що я терпіти не можу життя. Але це нічого не змінило», «Я злякалася і мені було соромно, я хотіла змінити обличчя, тіло, перетворити себе. Я хотіла померти, насправді». Деякі психологи припустили, що вона постраждала від дисморфофобії[13].
Кар'єра
Після збільшення грудей вона прийняла сценічне ім'я «Лоло», від французького сленгового позначення грудей, і прізвище «Феррарі», і зняла кілька порнофільмів. Використання імені Феррарі (що вона виправдовувала тим, що це було ім'я її діда за материнською лінією) призвело до тривалого судового протистояння з італійською автомобільною компанією Ferrari, коли вона намагалася запустити лінію нижньої білизни Ferrari Underwear.
Для просування себе влітку 1995 року вона з чоловіком відвідала Каннський кінофестиваль. Вона виграла там «Європейський чемпіонат великих грудей», ставши улюбленицею фотографів і центром уваги.
Вона знялася в бельгійському фільмі «Кемпінг „Космос“». Презентацією фільму вона викликала сенсацію на Каннському фестивалі у 1996 році[16].
Вона використовувала придбану популярність, щоб отримати постійну роль у телешоу Eurotrash на британському каналі Channel 4. Галас у ЗМІ привів до її появи в інших європейських шоу, вона співала і показувала стриптиз у кабаре-шоу. Сподіваючись почати поп-музичну кар'єру, вона записала два сингли під назвами «Airbag Generation» («Покоління подушок безпеки») та «Set Me Free» («Звільни мене»), а також ще два сингли, євродиско-пісню для кабаре під назвою «Dance Dance Dance» («Танцюй, танцюй, танцюй») і кавер євродиско-хіта Тельми Хьюстон «Don't Leave Me This Way» («Не покидай мене таким способом»). Дві останні пісні не отримали комерційний реліз.
Смерть
Вранці 5 березня 2000 року в віці 37 років Лоло Феррарі була знайдена чоловіком мертвою в своєму будинку в Грассі на Французькій Рив'єрі[8]. Перший розтин встановив, що вона померла від передозування антидепресантами і транквілізаторами. Вона була в депресії і її смерть була визнана самогубством. Її батьки підозрювали, що до смерті був причетний її чоловік, і добилися другого розтину два роки по тому. Цей другий розтин показав, що ймовірна причина смерті — задуха. Її вдівець за підозрою в заподіянні смерті був арештований і провів 13 місяців у в'язниці[11]. Після другого медичного аналізу з нього були остаточно зняті всі звинувачення в 2007 році[12].
Джерела
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #134998111 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Fichier des personnes décédées
- Find a Grave — 1995.
- Internet Adult Film Database — 1995.
- Adult Film Database — 1991.
- Eurotrash star Lolo dies. bbc.co.uk. 6 березня 2000. Процитовано 11 травня 2010. (англ.)
- Henley, Jon (14 листопада 2002). Doing Lolo justice. The Guardian (London). Процитовано 2 травня 2008. (англ.)
- Husband To Go On Trial For Murder Of Woman With World's Largest Breasts. www.shortnews.com. Процитовано 2 травня 2008. (англ.)
- Death of a Porn Star, The Dark Side of Porn season 1 episode 4, Channel 4 documentary, 28 April 2005.
- Le mari de Lolo Ferrari blanchi Архівовано 6 січня 2013 у Archive.is, 20minutes.fr, 20 February 2007
- Larger than life. The Guardian. 16 березня 2000. (англ.)
- Guinness World Records 2003. New York: Bantam Books. 2003. ISBN 0-553-58636-X. (англ.)
- «Essential AA-Z of boob jobs», by Bella Battle, The Sun, October 17, 2007. Retrieved 2007-11-16. (англ.)
- Interview with Jean-Pierre Coopman in the Flemish periodical Humo 3415, p. 50-55, 14 February 2006.