Лопу Суареш де Албергарія
Лопу Суареш де Албергарія (порт. Lopo Soares de Albergaria, бл. 1460 у Лісабоні — бл. 1520 у Торреш-Ведраш) — третій губернатор Португальської Індії, що в 1515 році замінив на цій посаді Афонсу де Албукеркі.
Лопу Суареш де Албергарія | |
---|---|
порт. Lopo Soares de Albergaria | |
Народився |
1442 Лісабон, Португалія |
Помер |
1520 Торреш-Ведраш |
Країна | Португалія |
Діяльність | моряк |
Знання мов | португальська |
Посада | Governor of Portuguese Indiad |
Військове звання | Адмірал |
Рання кар'єра
Лопо Суареш де Албергарія походив з шляхетної родини, пов'язаний з могутньою родиною Алмейда. Лопо Суареш успішно відслужив у 1495—1499 роках на посаді генерал-капітана головної португальської бази в Африці, факторії Сан-Жоржи-да-Міна на португальському Золотому узбережжі.
У 1504 році Лопо Суареш командував 6-ю португальською Індійською армадою. Вона вважається однією з найуспішніших армад ранньої Індії. Флот Лопо Суареша повернувся до Португалії майже без втрат, доставивши королю Мануелу I один з найкращих вантажів в історії індійських Армад. Це дало йому хорошу позицію для майбутніх преференцій та призначень.
Губернатор Португальської Індії
У березні 1515 року Мануел I призначив Лопо Суареша де Албергарія на посаду губернатора португальської Індії замість Афонсу де Албукеркі. 7 квітня флот на чолі з Суарешем вирушив з Лісабона до Індії. Флот з сімнадцяти кораблів перевозив зокрема посольство до імператора Ефіопії, до якого входили португальський посол Дуарте Гальвао, посол Ефіопії Матеуш (також відомим як Матвій Вірменин) і отець Франсішку Алваріш. У серпні, дізнавшись із контактів у Венеції, що каїрський султан мамелюків підготував флот у Суеці для боротьби з португальцями, король Мануел пошкодував, що замінив Албукерке, і негайно написав до Албергарії, щоб повернути командування всіма операціями Албукеркі і надати йому відповідні ресурси для боротьби з мамелюками. Однак, коли лист надійшов, Албукеркі вже помер[1].
Як губернатор Португальської Індії Албергарія здійснив морську експедицію в Червоне море в 1517 році, взяв на борт посольство імператора Ефіопії Девіта II, включаючи Матеуша, Дуарте Гальвао і Франциско Альвареса, з наміром висадити їх на узбережжі. Спочатку Албергарія досяг Адена, якому запропонував здатися, але він розумів, що не зможе виділити людей для формування гарнізону порту[2]. Албергарії не вдалося захопити Джидду в 1517 році. Спроба відправити посольство в Ефіопію через порт Массава також зазнала невдачі, оскілько спочатку Албергарія не зміг просунутись далі, ніж архіпелаг Дахлак, а згодом посол Дуарте Гальвао помер в Камарані. Алваріш і Матеуш були змушені чекати, поки наступник Албергарії, Діого Лопеш де Секейра, успішно відправить посольство на чолі з Родріго де Ліма в 1520 році.
У 1518 році Лопо Суареш де Албергарія захопив для Португалії Цейлон, висадившись у Коломбо з великим флотом. Тут він наказав побудувати невеликий форт під назвою «Nossa Senhora das Virtudes» або «Санта-Барбара».
У 1519 році новим губернатором Португальської Індії став Діогу Лопеш де Секейра, а Лопе Суареш повернувся до Португалії. Не будучи добре прийнятим при дворі, він залишив свій столичний будинок в Чао-де-Алькаміме, в парафії Сан-Кріштаван-де-Лісбоа, і усамітнився у своєму заміському будинку в Торреш-Ведраш, де і залишався до своєї смерті.
Див. також
Примітки
- Albuquerque, Brás de (1774). Commentarios do grande Afonso Dalboquerque, parte IV", p.200-206
- E. Denison Ross, «Early Travellers in Abyssinia: Part I», Journal of the Royal African Society, 21 (1922), p.276