Лоріо
Лоріо, власне: Бернгард Віктор Крістоф-Карл фон Бюло[3], скорочено: Вікко фон Бюло (від фр. Loriot вивільга, нім. Berngard Victor Christoph-Carl von Bülow,Vicco von Bülow; (*12 листопада 1923, Бранденбург-на-Гафелі — †22 серпня 2011, Мюнзінг, Баварія, Німеччина) — німецький комічний актор, режисер, письменник, художник-карикатурист та автор коміксів.
Лоріо | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Loriot | ||||
Лоріо, 2010 | ||||
Ім'я при народженні | нім. Bernhard-Viktor Christoph-Carl von Bülow | |||
Народився |
12 листопада 1923 Бранденбург-на-Гафелі | |||
Помер |
22 серпня 2011 (87 років) Мюнзінг | |||
Поховання | ||||
Громадянство |
![]() | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Eberhard-Ludwigs-Gymnasiumd | |||
IMDb | nm0902086 | |||
Автограф |
![]() | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
![]() |
![](../I/Vicco_von_buelow_loriot_08_2005.JPG.webp)
![](../I/Buelow-Wappen.png.webp)
Історія родини та біографія
Вікко фон Бюло народився в аристократичній прусській родині офіцера поліції Йогана-Альбрехта Вільгельма фон Бюло (1899–1972) та його першої дружини Шарлотти Матільди Луїзи (уродж. фон Рьодер)(1899–1929), дочки Отто фон Рьодера (1876–1943). Батьки Вікко фон Бюло розлучилися у 1928 році у місті Гливиці (нім. Gleiwitz).
Родина фон Бюлов належить до старого шанованого мекленбурзького дворянського роду, укоріненого у селищі з однойменною назвою — Бюлов біля Рена (нім. Bülow bei Rehna). В документах прізвище Бюлов вперше згадане у 1154 році при закладенні Ратцебурзького собору. Родинне дерево відстежено до 1229 року і починається з Годофрідуса де Бюлове (нім. Godofridus de Bulowe). Багато членів роду перебували на високих посадах на державній та військовій службі, опікувалися церковними справами та зробили свій внесок у розвиток німецької культури. До родичів Вікко фон Бюло належить і граф князь Бернгард фон Бюлов, рейхсканцлер Німецької Імперії (1900–1909).
Вікко фон Бюло одружився у 1951 році з дочкою гамбурзького торговця, студенткою факультету моди, Розе-Марі (уродж. Шлюмбом) (*1929), яку все життя називав просто Ромі. Подружжя мало двох дочок — Беттіну та Сюзанну, від яких також народилися два онуки . З 1963 року і до самої смерті Лоріо проживав у Аммерланді на Штарнберзькому озері (Баварія).
Псевдонім «Лоріо» французькою мовою означає «вивільга», цей птах є на родинному гербі роду фон Бюло.
1941 року Лоріо закінчив гімназію і пішов у армію. У 1943 році на східному фронті був нагороджений «Залізним хрестом» 1-й і 2-го ступеня.
Після закінчення війни завершив свою освіту, в 1947–1949 роках навчався в Академії мистецтв Гамбурга. Починаючи з 1950 року працює художником і графіком у гамбурзьких журналах «Вулиця» (Die Straße) і «Зірка» (Stern), творець численних карикатур і серій коміксів. 1954 року в Швейцарії була опублікована перша книга коміксів художника. За висловом самого Лоріо, «Після 20 років навчання я нарешті спромігся намалювати маленького чоловічка, який мене й годує донині». Цей чоловічок з носом як бараболя був втіленням творчої ідеї Лоріо, найбільш вигадливо, аж до повного абсурду зобразити людську поведінку в усіх можливих життєвих ситуаціях. Таким чином висміювалися дурість і пихатість, викривалися суспільні кліше повоєнній Німеччині. Лоріо є також автором численної гумористичної прози.
Величезну популярність принесли Лоріо вигадані ним фігури героїв коміксів — собаки Вума і слона Венделіна, про пригоди яких на німецькому телебаченні вийшло кілька мультиплікаційних серіалів. Музика з цих мультфільмів, а також пісні, що в них співає Вум, багаторазово перевидавалися у фірмах звукозапису. 1988 року на екрани Німеччини виходить фільм «Одіпуссі» (Ödipussy) — комедія, режисером і виконавцем головної ролі в якій був Лоріо. У 1991 році Лоріо поставив кінокомедію «Паппа біля воріт» (Pappa ante Portas), в якій він також був головним виконавцем.
Вибрані нагороди
- «Залізний хрест» I та ІІ класу (1943)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» ступеня Командорський хрест (нім. Großes Verdienstkreuz) (1974)
- Премія «Орден Карла Валентина» (1974)
- «Золота Камера» (1977)
- Баварський орден «За заслуги» (1980)
- Літературна премія міста Касселя за досягнення в області гумористичної літератури (1985)
- Премія Бамбі(1988)
- Премія Ернста Любіча (1989)
- «Орден за Заслуги» землі Берлін (1990)
- Член Баварської Академії мистецтв (1993)
- Орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» (Баварія) (1995)
- Член Берлінської Академії мистецтв (1997)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» ступеня Великий офіцерський хрест (нім. Großes Verdienstkreuz mit Stern) (1998)
- Почесна відзнака премії «Золота Камера» (2003)
- Премія Якоба Грімма за досягнення в розвитку німецької мови (2004)
- ПреміяВільгельма Буша (2007)
- 1-е місце серед німецькомовних комічних авторів та акторів XX століття за версією німецького телеканалу ZDF (2007).
Примітки
- https://www.berlin.de/ba-charlottenburg-wilmersdorf/ueber-den-bezirk/freiflaechen/friedhoefe/artikel.175680.php
- https://www.berlin.de/senuvk/umwelt/stadtgruen/friedhoefe_begraebnisstaetten/downloads/eg-liste.pdf
- Прізвище Bülow вимовляється німецькою ['by:lo:], пор. джерела наведені в статтях -ow та Bülow (Adelsgeschlecht)
Література
- «Enzyklopädie des Wissens», Bd.6, Köln 1990.
- Stefan Neumann: Das Lebenswerk von Loriot, Vicco von Bülow in der Doktorarbeit eines Literaturwissenschaftlers
Посилання
- Офіційна сторінка Лоріо
- Porträt von Loriot
- Laudatio auf Loriot anlässlich der Verleihung der Ehrendoktorwürde — Лаудаціо на честь Лоріо з нагоди присвоєння йому звання почесного доктора Вуппертальського університету, Universität Wuppertal, 22. Juni 2001
und diesbezügliche Dankesrede Loriots — Відповідь-подяка Лоріо - Vicco von Bülow — Лоріо на сайті Призми
- Loriot-Lexikon — Лоріо-Лексикон
- Лоріо отримав почесну відзнаку "Золотої Камери"