Луна-25

Луна-25 (раніше — Луна-Глоб) — один із проєктів російської космічної програми, що реалізується НВО ім. Лавочкіна, із дослідження та практичного використання Місяця і навколомісячного простору автоматичними безпілотними апаратами. Метою цього проєкту є запуск автоматичного зонда, який повинен здійснити обліт Місяця та вибір відповідних майданчиків для подальших спускальних апаратів. Запуск перенесено на 2021 рік, а згодом — на 2022 рік.

Луна-Глоб
Основні параметри
Виготівник НВО ім. С. О. Лавочкіна
Оператор Федеральне космічне агентство Росії
Дата запуску травень 2022
Ракета-носій Союз-2
Космодром Східний
Технічні параметри
Джерела живлення Сонячні батареї
Посадка на небесне тіло
Небесне тіло Місяць
Дата і час посадки 2022
Прилади
Прилади нейтронний детектор
температурний датчик
маніпулятор
прилади для вивчення місячної екзосфери, ґрунту, пилу
гамма-спектрометр
нейтронний спектрометр.

Історія проєкту

Спочатку замислювався як мережа сейсмічних станцій на місячній поверхні, але пізніше проєкт був перероблений і в наш час[коли?] фактично повторює первинні дослідження Місяця в СРСР, проведені в 1960—1970 роки. Основні етапи — м'яка посадка малої автоматичної станції — аналог апаратів «Луна-9», місяцехід, доставка ґрунту — аналог «Луна-16». Надалі планується розгорнути місцеве виробництво на автоматичних заводах без участі космонавтів.

У січні 2013 року був підписаний контракт Роскосмосу з НВО імені Лавочкіна на створення посадкового місячного зонда «Луна-Глоб-1»[1].

Планований запуск

Луна-Глоб-1 буде запущений у 2019 році ракетою Зеніт з нового космодрому «Східний» — це буде перший запуск космічного апарату з космодрому[2]. Запуск зонда було перенесено на 2016 рік через аварію автоматичної міжпланетної станції «Фобос-Ґрунт» та заміною РН — Зеніт замінив Союз[3][4][5][6][7]. Станом на кінець 2014 року запуск планують зробити у 2019 році.

Наукова апаратура

У зв'язку з втратою «Фобос-Ґрунту», вчені переглянули плани місячної програми, майже вдвічі було скорочено кількість приладів на орбітальному зонді. Для підвищення надійності посадки на Місяць замість 34 кілограмів залишилося близько 20 кілограмів. Зонд буде оснащений приладами[8][9][10]:

  • нейтронний детектор для вивчення присутності водню в підповерхневих шарах;
  • датчик для вимірювання температури поверхні;
  • прилад для аналізу зразків ґрунту (включаючи маніпулятор, який буде «підносити» йому взяті зразки);
  • прилад для вивчення місячної екзосфери;
  • прилад для вивчення пилових частинок;
  • коллімірований гамма-спектрометр[11];
  • нейтронний спектрометр.

Див. також

Примітки
  1. Проблемы с финансированием российской лунной миссии "Луна-Глоб" решены. РИА Новости. 16 января 2013 года.(рос.)
  2. Аппарат «Луна-Глоб-1» запустят с космодрома «Восточный»(рос.)
  3. Запуски миссий к Луне перенесут из-за аварии "Фобоса", сообщили в ИКИ. РИА Новости‎. 01.02.2012.
  4. Старт российской станции «Луна-Глоб» перенесли на год‎.
  5. Ученые РФ выбрали приоритеты: Луна, Марс и Апофис будут первыми
  6. Инновационные проекты России в космической области: исследования Солнечной системы. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 15 лютого 2013.
  7. Российские луноходы планируется отправить на Луну после 2020 года
  8. Ученые сократили число приборов на зонде "Луна-Глоб-1" почти в 2 раза. РИА Новости. 04.12.2012.(Перевірено 4 січня 2013)
  9. Разработчик подтвердил сокращение научной нагрузки аппарата "Луна-Глоб". Lenta.ru. 04.01.2013.
  10. Космический аппарат «Луна-Глоб» получит гамма-спектрометр. Lenta.ru. 25.01.2013.
  11. "Луна-Глоб" составит "химическую" лунную карту. РИА Новости. 25.01.2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.