Луїза Адамс

Луїза була першою та єдиною протягом майже 200 років Першою леді, яка народилась не на території США, поки в 2017 році Першою леді не стала уродженка Словенії Меланія Трамп.

Луїза Джонсон народилась в сім'ї американського торговця Джоша Джонсона та британки Кетрін Нут-Джонсон. Її батько був родом з Меріленду і служив у консульстві США в Лондоні після 1790 року. У Луїзи було шість сестер і брат. Виросла вона у Лондоні та у Франції, де сім'я переховувалась від війни. Ще чотирирічною дівчинкою Луїза вперше зустріла свого майбутнього чоловіка у французькому Нанті, коли той подорожував Францією з батьком.

Одружились Джон та Луїза 26 липня 1797 року. Батько дівчини розорився за кілька місяців до весілля, тому ніякого посагу за наречену Джон Квінсі Адамс не отримав.

Після зміни зміни місця дипломатичного призначення Адамса, молода пара переїхала до Берліна. Тут молодий дипломат Адамс уклав мирний договір між Пруссією та США. Проте, вже у 1801 році Адамса відкликає з посади новий президент. Подружжя повертається до США, де політична кар'єра Джона змінюється науковою і знову політичною. Проте президент Медісон призначає Джона Квінсі посланцем до Росії. Пізніше, коли сім'я жила у Санкт-Пертбурзі, вони не могли уникнути фінансових проблем, бо сама лише оренда будинку обходилася Джонові Квінсі близько 1500-2000 доларів на рік. Проте такі витрати сім'я терпіла заради престижу, коли не можна було посланцю молодої держави відрізнятись від послів інших держав. У своєму щоденнику Адамс згадував, що заможні росіяни, які хотіли вести справи в Америці, пропонували йому гроші. Нічого дивного в тому не було, бо послам інших країн у Росії теж пропонували хабарі. А от відмова рішуче налаштованого Адамса, викликала у місцевої знаті подив, а не захоплення. Він також, писав, у тому ж таки щоденнику про свої інші враження від Росії де, "є тільки знать і раби", а "майже для всіх представників російського суспільства характерний такий спосіб життя, коли їхні витрати перевищують їхні доходи". Проте в квітні 1814 року Джон Адамс лишає сім'ю у Санкт-Петербурзі і вирушає до міста Гент, де укладає мирну угоду з Англією. Дружина та діти повертаються до Америки в 1815 році.[6]

Сім'я переїхала до Вашингтону, в 1817 році. Луїза запрошувала до свої вітальні дипломатів та різних відомих постатей того часу. Вечорами кожного вівторка в неї вдома грала музика, а театральні вечори, які вона влаштовувала, принесли репутацію неймовірної господині.

Пізніше, вже в 1825 році, жорсткі політичні вибори долучились до її депресії, і, хоча вона продовжувала влаштовувати свої щотижневі прийоми, все ж надавала перевагу тихим вечорам, складанню віршів та музики. Як перша леді вона впала остаточно в депресію та мало з'являлась на публіці. Проте, коли її чоловік програв наступні вибори, їхні почуття знову відродилися.

Родинне життя Адамсів складалось подекуди трагічно. Пара поховала двох синів. Джордж - старший син, адвокат, помер у 1829 році. Не встигла сім'я оговтатись, як у 1834 році помирає другий син - Джон - надійний помічник батька у президентській діяльності. І лише Чарльзу, молодшому синові, судилося дожити до 79 років, стати дипломатом і письменником.

Джон Квінсі Адамс визнавав, що "в їхньому союзі не обійшлося без випробувань", проте "вона завжди була вірною дружиною, обережною та ніжною матір'ю дітей".

Її чоловік помер у Капітолії США в 1848 році, після чого вона залишилась у Вашингтоні до своєї смерті 15 травня 1852 року у віці 77 років. Вона була похована поряд з чоловіком.

• Joan R. Challinor, Louisa Catherine Johnson Adams: The Price of Ambition (Ph.D. dissertation, American University, 1982), 178 pages. [In his book 'Henry Adams and the Making of America' Garry Wills says, «Joan Challinor…has written the most complete account of Louisa’s life…» New York Times, September 11, 2005, nytimes.com (англ.)
• Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 133. ISBN 978-617-7289-69-1
• Allgor, Catherine. Parlor Politics: In Which the Ladies of Washington Help Build a City and a Government. Charlottesville: University Press of Virginia, 2000.
• Nagel, Paul. The Adams Women: Abigail and Louisa Adams, Their Sisters and Daughters. Cambridge: Harvard University Press, 1999. ^{[недоступне посилання]}