Луїс Адвінкула

Народився 2 березня 1990 року в місті Чинча-Альта. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Депортіво Ана», «Естер Гранде Бентін» та «Хуан Ауріч».

У дорослому футболі дебютував 2009 року виступами за команду клубу «Хуан Ауріч», в якій провів один сезон, взявши участь у 31 матчі чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Хуан Ауріча», був основним гравцем команди.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Спортінг Крістал», до складу якого приєднався 2010 року. Відіграв за команду з Ліми наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Спортінг Крістала» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди, а в останньому допоміг команді стати чемпіоном Перу.

21 липня 2012 року підписав контракт з сімферопольською «Таврією»[3], проте вже в серпні відправився на правах оренди назад в «Спортінг Крістал»[4]. За версією «Спортінга» Луїса не змогли заявити через ліміт на легіонерів, хоча насправді гравець прибув за місяць до кінця заявочного періоду. Футбольний агент Дмитро Селюк спростовував ці слова, заявлявши, що «Адвінкула є інвалідом. Вінне те що грати, а тренуватися не може.», «У нього одне нога коротша за іншу на 10 сантиметрів. Він навіть не зіграв жодного матчу»[5].

Після завершення оренди, 5 січня 2013 року, підписав чотирирічний контракт з німецьким клубом «Гоффенгайм 1899»[6]. У Німеччині Луїс потрапив в аварію, при цьому всього двічі за півроку вийшов на поле (обидва рази на заміну), а потім до самого кінця контракту виступав по орендах за клуби «Понте-Прета», «Спортінг Крістал» та «Віторію» (Сетубал). Але в Європі у Луїса не ладилося.

Влітку 2015 року перуанець перейшов у турецький «Бурсаспор», де Адвінкула також не заграв і відправився в оренду в Аргентину у клуб «Ньюеллс Олд Бойз».

На початку 2017 року перейшов у мексиканський «УАНЛ Тигрес»: там він встановив рекорд швидкості, який (як наполягає Федерація футболу Перу) є світовим. У матчі з «Лобос» Адвінкула пробіг 68 метрів зі швидкістю 36,15 км/год і відібрав м'яч у суперника[5]. Незабаром після цього перейшов на правах оренди в «Лобос БУАП».

2009 року залучався до складу молодіжної збірної Перу. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.

4 вересня 2010 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Перу в товариській грі зі збірною Канади.

У складі збірної був учасником Кубка Америки 2011 року в Аргентині та Кубка Америки 2015 року у Чилі, здобувши на обох турнірах бронзові нагороди.

В березні 2016 року Адвінкула випав з обойми «інків». Йому вдалося повернути собі прихильність Рікардо Гареки тільки через сім місяців, але місце на правому краю оборони вже зайняв Альдо Корсо. Адвінкулі довелося задовольнятися роллю дублера. Втім, навіть в такій ситуації Луїс зумів взяти участь в 8 відбіркових матчах і в одному стиковому поєдинку на чемпіонат світу 2018 року у Росії і допоміг команді вийти на турнір після 36-річної перерви. На самому «мундіалі» Адвінкула був основним гравцем, втім його команда не змогла вийти з групи.

Наразі провів у формі головної команди країни 68 матчів.