Луї Дюшен

Луї Дюше́н (фр. Louis Duchesne; 13 вересня 1843 21 квітня 1922) французький католицький священник, абат, дослідник стародавнього церковного життя та літератури.

Луї Дюшен
фр. Louis Duchesne[1]
Народився 13 вересня 1843(1843-09-13)[2][3][…]
Сен-Серван-сюр-Мерd, Іль і Вілен, Бретань[3]
Помер 21 квітня 1922(1922-04-21)[2][4][…] (78 років)
Рим, Італія[5][6]
Поховання Q28040984?
Країна  Франція[1]
Діяльність мовознавець, історик церкви, історик, професор, католицький священник
Галузь історія
Alma mater Паризький католицький інститут і Практична школа вищих досліджень
Знання мов французька[2][1]
Заклад Паризький католицький інститут, Практична школа вищих досліджень і Французька школа в Римі[1]
Членство Французька академія[1], Прусська академія наук, Геттінгенська академія наук, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Академія надписів та красного письменства[1], Баварська академія наук і Туринська академія наук[6]
Посада seat 36 of the Académie françaised
Конфесія католицтво
Нагороди

почесний доктор Ягеллонського університетуd

Біографія

Народився у містечку Сан-Серван. У 1873—1876 рр. навчався в École française у Римі. Захопившись археологією, він організував низку експедицій на Афон, а також у Малу Азію та Сирію. Ці подорожі пробудили в ньому інтерес до ранньої історії церкви. 1877 року Дюшен отримав катедру церковної історії в Католицькому інституті в Парижі, але залишив теологічний факультет 1883 року. Потім почав викладати в Практичній школі вищих досліджень . А 1895 року був призначений директором науково-дослідного інституту Французької школи в Римі.

Луї Дюшен

Твори

Головні праці Дюшена:

  • «Études sur le Liber Pontificalis» та зразкове видання тексту цієї книги,
  • «Origines du culte chrétien»,
  • «Fastes épiscopaux de l'ancienne Gaule»;
  • у співпраці з де-Россі — критичне видання «Мартиролога Єроніма».

З численних статей (mémoires) Дюшена з церковної історії та літератури, що дуже цінуються і німецькими фахівцями, вирізняється чудовий за сміливістю поглядів етюд про догмат Трійці у донікейських отців церкви. Викликана цим етюдом агітація проти Дюшена, щоб позбавити його богословської катедри, мала успіх. Проте його «Рання історія церкви» (Histoire ancienne de l'Église) була 1912 року внесена до Індексу заборонених книг як надто модерністська.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.