Льодовиковий період 2: Глобальне потепління

Мамут Менні, лінивець Сід і шаблезубий тигр Дієго продовжують свою подорож. Дізнавшись про те, що на їх землях настає потепління і вони можуть всі потонути, тварини направляються до корабля. Окремо від них своїм життям живе шаблезуба білка Скрет. Не підозрюючи про те, що насувається екологічна загроза, Скрет продовжує ганятися за своїм жолудем.

Від наступу потепління розтає льодовик з двома морськими доісторичними ящерами — Крітейшесом та Мейлстромом, які почали незабаром полювати на головних героїв. Менні дуже переживає від думок про те, що він останній мамут на Землі, поки він не зустрічає самицю мамута Еллі, яка вважає, що вона, як і її брати Креш і Едді, є опосумом. Незабаром вони проходять по тонкому льодовику, де на них нападають морські ящери, і з'ясовується, що Дієго боїться води. Незабаром Еллі розуміє, що вона мамут, але Менні її сильно ображає, і вона постійно з ним сперечається. Вночі Сід розпалює багаття, чим привертає увагу лінивців. До того часу Сід вважав, що його не приймають за члена зграї, але сталося так, що лінивці почали поклонятися йому, і потім як ритуал кидають його в лаву, і лише дивом йому вдається вижити. Він розповідає все друзям, але ті вважають, що йому все це наснилося. Незабаром вони потрапляють на плато з гейзерами, і Еллі вирішує йти іншою дорогою, але потрапляє під обвал. Після того настає вода з ящерами. Менні намагається врятувати Еллі, але його тягне на дно Крітейшес. Менні виривається з лап чудовиськ, він ставить колоду під дірку в скелі, намагаючись відсунути скелю, але у нього не вистачає сил, і він здогадується використовувати силу Крітейшеса та Мейлстрома. Менні заманює монстрів, вони відсувають цю скелю, але їх завалює інша. Менні звільняє Еллі, і вони розуміють, що скоро потонуть, але їх рятує Скрет. Намагаючись забратися на льодовик, він робить дірку в ньому і вся вода йде. Менні розуміє, що він не останній мамут, бо всі його друзі перебороли свої страхи та залишилися жити в долині. У цей час Скрет, який загинув, впавши в тріщину в льодовику, потрапляє в білячий рай. Скрет щасливий: він зауважує гігантський жолудь, але білку оживляє Сід, зробивши їй штучне дихання. Білка злиться і нападає на лінивця.

• Джон Легвізамо —лінівець Сід
• Рей Романо — мамут Манфред (Менні)
• Деніс Лірі — шаблезубий тигр Дієго
• Квін Латіфа — мамонтиця Еллі
• Шон Вільям Скотт — опосум Креш
• Джош Пек —опосум Едді
• Кріс Ведж — шаблезуба вивірка Скрет
• Стівен Рут — батько мурахоїд

Мультфільм отримав різні відгуки кінокритиків. Згідно Rotten Tomatoes, серед всіх рецензій, 58% — позитивні. Загальний висновок сайту говорить: «Для дітей це суцільна насолода, але дорослі будуть хотіти частіше бачити в кадрі німу білку та рідше — головних героїв»[1]. На сайті Metacritic середня оцінка становить 66 з 100[2]. Один з найавторитетніших критиків Роджер Еберт у своєму огляді для видання «Chicago Sun-Times» присудив мультфільму 2,5 зірки з 4-х можливих, написавши: «Перший мультфільм практично вичерпав весь потенціал цих героїв та їхнього світу, і продовження не додає майже нічого нового»[3].

Алекс Екслер фільм сподобався. Свою рецензію він починає з порівняння з першою частиною мультфільму. Він вважає, що друга частина явно виграє з кількох причин: наявність принципово нових персонажів (Екслер особливо захоплюється двома братами-опосумами); частішими появами в кадрі білки Скрета; абсолютно шедевральним епізодом з грифами в передчутті обіду та відсутністю людей. «Кумедний мультик, який цілком можна подивитися і дорослим, і дітям — як разом, так і окремо» — резюмує рецензент[4]. З Екслером згоден і Роман Корнєєв, який сказав, що творці фільму позбулися всіх недоліків першої частини, а її переваги вивели на перший план, забезпечивши, при цьому, другу частину власними сильними сторонами.[5].

Михайло Судаков також не втримався від порівняння з першою частиною: «Льодовиковий період 2» став куди чесніше, щиріше перед публікою. Аршинна напис на лобі «Хочу торкнутися за живе» змінилася на «Хочу розважати», а достукатися до аудиторії таким чином, як показує практика, часом значно простіше"[6]. Лідія Маслова з газети «Коммерсантъ» більше згодна з західними критиками, ніж з російськими. Вона вважає, що історія трьох головних героїв вже висушена, а уваги у мультику заслуговує хіба що лише білка Скрет. Коли на перший план виходить безсловесний епізодичний персонаж, який не має відношення до основного сюжету — це, за словами Маслової, «свідчить про сумні тенденції в сучасній анімації: чим більше відточують до крижаного блиску своє мистецтво фахівці з комп'ютерної графіки, тим глобальніше плавляться мізки у фахівців, відповідальних за історію, персонажів та діалоги»[7].

Ice Age: The Meltdown
Музика до фільму
Композитор	Джон Павелл
Виконавець	Джон Павелл
Дата випуску	28 березня 2006
Жанр	Музика до фільму
Тривалість	62:58
Лейбл	Varèse Sarabande Records
Продюсер	Lori Forted
Хронологія Джон Павелл
Попередній Містер і місіс Сміт (2005) Загублений рейс (2006) Наступний

Музика Джона Павелла; У саундтреку також присутня пісня «Food, Glorious Food» з мюзиклу «Олівер!». Джон Павелл також написав нову музику для фільму, який замінив на теми пісень з попереднього фільму.

У фіналі фільму, коли Скрет підходить до райських жолудевих воріт, звучить музичний фрагмент з балету Арама Хачатуряна «Спартак» (дует Спартака та Фригії); він був вставлений у фільм практично без змін, проте жодної згадки про факт запозичення в даних про саундтрек фільму немає. Саундтрек записаний оркестром Hollywood Studio Symphony.

Ice Age: The Meltdown написаний Джоном Пауеллом і був випущений 28 березня 2006[8].

• Список повнометражних комп'ютерних мультфільмів

• Офіційний сайт (англ.)