Любиме
Люби́ме — село в Україні, Довжанському районі Луганської області. Населення становить 241 особу. Орган місцевого самоврядування — Новоборовицька сільська рада.
| село Любиме | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район/міськрада | Довжанський район |
| Рада | Новоборовицька сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA44040010290079676 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1885 (137 років) |
| Населення | 241 |
| Площа | 1,7183 км² |
| Густота населення | 140,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94870 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°52′33″ пн. ш. 39°27′57″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
190 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94870, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Новоборовиці, вул. Шевченка |
| Карта | |
  Любиме | |
 Любиме | |
| Мапа | |
| |
Географія
Географічні координати: 47°52' пн. ш. 39°27' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 17,2 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 54 км від міста Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 55 км.
Історія
Лібенталь/Libental (Любимська; також Тернова) до 1917 року — Область Війська Донського, Таганрозький округ, Бобриківська волость; у радянський період — Ровеньківський та Дмитрівський райони. Католицьке село, засноване в 1885 році за 25 км на південний схід від Ровеньків. Знаходилась католицький прихід Новочеркаськ-Вайцендорф. Молитовний будинок. Землі 952 десятин у користуванні німецької общини, на 1915 рік 33 подвір'я. Паровий млин. Школа. Колгосп «Моргенрот» (1930).
Населення
За статистичні даними 1915 року населення складало 222 мешканці.
За даними перепису 1926 року населення складало 449 — з них 423 німці.
За статистичні даними 1941 року — 570.
За даними перепису 2001 року населення села становило 241 особу, з них 85,06 % зазначили рідною мову українську, а 14,94 % — російську[1].
Пам'ятки
На території села знаходиться братська могила радянських воїнів.
Джерела
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
- Анатолій Климов, Тетяна Анпілогова. Становище німецької етнічної спільноти на Луганщині у 20–30-ті рр. ХХ ст. // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — с. 132.