Любор Кресак
Любор Кресак (словац. Ľubor Kresák; 23 серпня 1927, Топольчани — 20 січня 1994, Братислава) — словацький астроном, член-кореспондент Словацької АН (1968).
Любор Кресак | |
---|---|
Народився |
23 серпня 1927[1] Топольчани, Нітранський край, Словаччина, Перша Чехословацька Республіка, Чехословаччина |
Помер |
20 січня 1994[1] (66 років) Братислава, Словаччина |
Країна | Чехословаччина |
Діяльність | астроном, педагог |
Alma mater | Карлів університет |
Нагороди |
Біографія
Закінчив Карлів університет у Празі в 1951 році. У 1951—1955 роках працював в Астрономічній обсерваторії Скалнате-Плесо, з 1955 року завідував відділом міжпланетного середовища Інституту астрономії Словацької АН, викладав в університеті ім. А. Коменського в Братиславі.
Основні наукові праці присвячені динаміці, еволюції і проблем походження малих тіл Сонячної системи — комет, астероїдів, метеорних потоків. Вивчав щільність і структуру системи комет, швидкість та процеси старіння комет, еволюційне значення кометної хмари Оорта. Досліджував питання про існування кільця комет між орбітами Юпітера і Сатурна, резонансні провали в системі орбіт періодичними комет, еволюційний зв'язок між кометами і малими планетами. Вивчав масу, щільність і структуру системи малих планет, проблеми стійкості руху і походження міжпланетних тіл. Припустив, що Тунгуський метеорит є уламком комети Енке. Досліджував походження, структуру і розсіювання метеорних потоків, рух пилових частинок з урахуванням впливу сонячного випромінювання. Відкрив дві комети — 1951 IV та 1954 XII. Займався обчисленням орбіт комет і малих планет, ототожненням нововідкритих об'єктів.
Президент Комісії N 20 «Положення та утворення малих планет, комет і супутників» Міжнародного астрономічного союзу (1973—1976), віце-президент Міжнародного астрономічного союзу (1979—1985).
Державна премія ім. К. Готвальда ЧССР (1970), Золота медаль ім. Д.Штура за заслуги в природничих науках (1977), медалі ім. Й. Кеплера (1971), ім. М. Коперника (1973) та програми «Інтеркосмос» (1978).
Джерела
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.