Людвіг Мюллер

Людвіг Мюллер (нім. Ludwig Müller; 28 червня 1892, Пірмазенс28 червня 1972, Еттлінген) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Людвіг Мюллер
нім. Ludwig Müller
Народився 28 червня 1892(1892-06-28)
Везельберг, Південно-Західний Пфальц, Рейнланд-Пфальц
Помер 28 червня 1972(1972-06-28) (80 років)
Еттлінген, Карлсруе, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності з 1915
Військове звання  генерал від інфантерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Біографія

Син вчителя Якоба Мюллера і його дружини Марії, уродженої Штрассер. 1 жовтня 1914 року вступив добровольцем в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері, пройшов підготовку офіцера Генштабу. З 20 листопада 1938 року — начальник оперативного відділу генерального командування «Саарпфальц». 17 вересня 1939 року очолив оперативний відділ штабу 24-го армійського корпусу, створеного на базі командування. З 20 жовтня 1939 року — начальник штабу 37-го вищого командування в Трірі, з 1 червня 1940 року — 29-го, з 1 жовтня 1941 по 16 березня 1942 року — 23-го армійського корпусу. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни, включаючи бої під Києвом, Бєлгородом, Смоленськом, В'язьмою і Ржевом. З 27 серпня 1942 по 23 березня 1943 року — командир 198-ї піхотної дивізії. Учасник боїв в районі Ростова, на Кавказі і Кубані. З 1 червня 1943 року — командир 97-ї єгерської дивізії, відзначився у боях на Кубані. З 24 лютого 1944 року — командир 44-го армійського корпусу. Учасник боїв в районі Умані і на Дністрі, після чого відійшов в Румунію. В серпні-вересні корпус був знищений радянськими військами і 23 вересня Мюллер потрапив у полон. 1 листопада 1949 року військовим трибуналом військ МВС Краснодарського краю засуджений до 25 років таборів. 9 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.

Сім'я

4 листопада 1937 року одружився з Ільзою Фінк. В пари народились 2 синів і дочка.

Звання

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.288 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.