Людвік Кубаля

Людвік Кубаля
Ludwik Kubala
	світлина Людвіка Кубалі
Народився	9 вересня 1838; с. Камениця, нині Лімановський повіт, Малопольське воєводство, Польща
Помер	30 вересня 1918 (80 років); Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	Австрійська імперія → Австро-Угорщина
Національність	поляк
Місце проживання	Львів
Діяльність	історик, педагог, громадський діяч
Alma mater	Ягеллонський та Віденський університети
Знання мов	польська
Головував	Президент «Товариства шанувальників історії Львова»
Конфесія	римо-католик
Батько	Людвік Кубаля
У шлюбі з	Леонія Тшцінська
Діти	Томаш
Нагороди	Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
	Медіафайли у Вікісховищі;

Людвік Кубаля (пол. Ludwik Kubala, нім. Ludwig Kubala;[1] 9 вересня 1838, с. Камениця, нині Лімановський повіт, Малопольське воєводство, Польща — 30 вересня 1918, Львів) — польський історик, педагог, громадський діяч. Дійсний член Краківської Академії Мистецтв (1903) і НТШ (1914). Президент «Товариства шанувальників історії Львова» (від 1906).

Життєпис

надгробок Л. Кубалі

Народився 9 вересня 1838 року в с. Камениця (нині Лімановського повіту, Малопольське воєводство, Польща). Батько — Людвік Кубаля, за родинною традицією закінчив Львівський університет, працював юстиціаром в місті Ліманова. Матір — дружина батька Вільгельміна Пясецька.[2]

Навчався в Ягеллонському (1857—1858, 1861—1862 роки) та Віденському (1858—1861) університетах.

Брав участь у польському повстанні 1863—1864 років, зокрема, очолював поліцію повстанців у Кракові, за що влада засудила його до п'яти років ув'язнення. У 1866 році амністований імператором Австро-Угорщини Францом Йозефом І. У 1867 році склав докторат з історії у Львівському університеті. Після цього працював у гімназіях в містах Львів та Золочів. Досліджував історію Польщі XVII—XVIII ст., при цьому приділяв увагу вивченню історії українського козацтва, використовуючи архівні матеріали. 1881 року почав публікувати видання «Szkicy historyczny»[3]. 1892 року працював учителем у цісарсько-королівській гімназії імені Франца Йозефа у Львові.[4] 1906 року став Президентом Товариства шанувальників історії Львова. 1914-го — Дійсним членом НТШ, 1918-го — Почесним доктором Львівського університету.[5]

1894 року був нагороджений австрійським Орденом Франца Йосифа.[1] Польський письменник Генрик Сенкевич під впливом праць Л. Кубалі написав трилогію «Ogniem i mieczem», «Potop», «Pan Wołodyjowski».

Помер 30 вересня 1918 року у Львові,[5] похований на Личаківському цвинтарі.

Сім'я

Дружина — Леонія Марія Гелена Тшцінська гербу Побуг (пол. Leonia Trzcińska, 1853—1934).[6] Діти:

Вавжинець Людвік — правник, громадський і політичний діяч
донька[7]
Томаш Кубаля, скульптор.[8]

Вшанування

Ім'ям Людвіка Кубалі названо вулицю у Львові.

Вибрана бібліографія

Облога Львова в 1648 році / Oblężenie Lwowa w roku 1648.

Королевич Ян Казимир / Królewicz Jan Kazimierz.

Облога Збаража / Oblężenie Zbaraża.

Битва під Берестечком / Bitwa pod Beresteczkiem.

Костка-Наперський / Kostka-Napierski.

Процес Радзийовського / Proces Radziejowskiego.

Перше «Liberum Veto» / Pierwsze «Liberum Veto».

Криваві свати / Krwawe swaty.

Чорна смерть / Czarna śmierć.

Жванецький похід / Wyprawa żwaniecka.

Московська війна 1654-1655 рр. / Wojna moskiewska R. 1654-1655.

Шведська війна 1655 і 1656 рр. / Wojna szwecka w roku 1655 i 1 656.

Бранденбурзька війна і напад Ракоші в 1656-1657 рр. / Wojna Brandenburska i najazd Rakoczego w roku 1656-1657.

Данські війни і олівський мир / Wojny duńskie i pokój oliwski і ін.

Примітки

Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918.^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} — Wiedeń, 1918. — S. 183. (нім.)
Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918)… — S. 2.
користувалися значною популярністю, однак водночас були розкритиковані істориками за неточності й використання сумнівних джерел
Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazjum im. Franciszka Józefa we Lwowie za rok szkolny 1892. — Lwów, 1892. — S. 39. (пол.)
Кріль М. М. Кубаля Людвік… — С. 610.
Leonia Maria Helena Trzcińska h. Pobóg (ID: psb.14144.3). (пол.)
Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918)… — S. 5.
Бірюльов Ю. Кубаля Томаш // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 610—611. — ISBN 978-966-02-7305-4.

Джерела

Кріль М. М. Кубаля Людвік // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 610. — ISBN 978-966-02-7305-4.
Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1971. — T. XVI. — S. 2—5. (пол.)

Посилання

Пестрикова О. В. Польський історик Людвік Кубаля та його внесок у дослідження проблем історії України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни». – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара; Дніпро, 2019.
Кубаля Людвік // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 778-779. — 1000 екз.
Перша школа математично-природничого типу у Львові.
Ludwik Kubala (ID: psb.14143.1). (пол.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[D183-1] Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918.^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} — Wiedeń, 1918. — S. 183. (нім.)

[CW2-2] Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918)… — S. 2.

[3] користувалися значною популярністю, однак водночас були розкритиковані істориками за неточності й використання сумнівних джерел

[4] Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazjum im. Franciszka Józefa we Lwowie za rok szkolny 1892. — Lwów, 1892. — S. 39. (пол.)

[КММ610-5] Кріль М. М. Кубаля Людвік… — С. 610.

[6] Leonia Maria Helena Trzcińska h. Pobóg (ID: psb.14144.3). (пол.)

[CW5-7] Czapliński W., Wereszycki H. Kubala Ludwik (1838—1918)… — S. 5.

[8] Бірюльов Ю. Кубаля Томаш // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 610—611. — ISBN 978-966-02-7305-4.