Лютеїн

Лютеїн (лат. luteus — жовтий) — жовто-помаранчевий ксантофіл і разом з β-каротином є найпоширенішими каротиноїдами. Лютеїн дозволений до використання в Україні як харчовий барвник, позначається E161b.

Лютеїн
Систематична назва β,ε-каротин-3,3'-діол
Інші назви E 161b
Ідентифікатори
Номер CAS 127-40-2
Номер EINECS 204-840-0
DrugBank 00137
KEGG C08601
Назва MeSH D02.455.326.271.665.202.868.500, D02.455.426.392.368.367.379.249.887.500, D02.455.849.131.868.500 і D23.767.261.887.500
ChEBI 28838
SMILES
CC1=C(C(CC(C1)O)(C)C)C=CC(=CC=CC(=CC=CC=C(C)C=CC=C(C)C=CC2C(=CC(CC2(C)C)O)C)C)C
InChI
InChI=1S/C40H56O2/c1-29(17-13-19-31(3)21-23-37-33(5)25-35(41)27-39(37,7)8)15-11-12-16-30(2)18-14-20-32(4)22-24-38-34(6)26-36(42)28-40(38,9)10/h11-25,35-37,41-42H,26-28H2,1-10H3/b12-11+,17-13+,18-14+,23-21+,24-22+,29-15+,30-16+,31-19+,32-20+/t35-,36+,37-/m0/s1
Номер Бельштейна 2068550
Властивості
Молекулярна формула C40H56O2
Молярна маса 568,87 г/моль
Зовнішній вигляд жовто-оранжеві кристали
Тпл 190 °C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Походження

У природі лютеїн є найпоширенішим ксантофілом і постійно супроводжується зеаксантином. Високий вміст знаходиться у темних листяних овочах (наприклад, у капусті кале до 0,25 мг/г свіжої маси, у шпинаті до 0,12 мг/г свіжої маси). Пелюстки чорнобривців містять до 8,5 мг/г свіжої маси і використовуються у промисловому виготовленні лютеїну. У тварин лютеїн відіграє роль жовтого барвника у жовтку. В сліпій плямі ока міститься лютеїн і зеаксантин — єдині представники каротиноїдів.

Добування і синтез

Біосинтез лютеїну здійснюється з α-каротину шляхом гідроксилювання за допомогою спеціальних ферментів гідроксилаз. Цей біосинтез, як і біосинтез α-каротину проходить тільки у рослин. В промисловості отримують шляхом екстракції з лютеїнвмісних частин рослин, найчастіше з пелюсток чорнобривців.

Лютеїн міститься у помаранчових овочах і фруктах, зустрічається також у яєчному жовтку, деяких водоростях. Цей пігмент надає жовтого відтінку багатьом плодам, серед яких: манго, папая, кукурудза та томати, а найбільш багаті на нього листкові овочі з темним листям: шпинат, броколі, брюссельська капуста, цибуля порей.[1]

Властивості

Лютеїн утворює оранжево-жовті кристали.

Застосування

Лютеїн застосовують як харчовий барвник (E161b), як харчову добавку для птиці з метою забарвлення жовтка. Крім того, використовується як лікарський засіб при лікуванні макулодистрофії, спосіб дії лютеїну досі лишається неясним.

Найновіші дослідження показали, що вживання лютеїну навіть у літньому віці дозволяє запобігти або пом'якшити перебіг макулодистрофії. Для перевірки цих даних в 2008 році стартувало дослідження AREDS II.

У 2010 році в дослідженні Вісконсинського університету в Медісоні з 1800 учасницями було виявлено, що при вживанні лютеїну і вітаміну С можна знизити ризик розвитку катаракти у жінок.[2][3]

Лютеїн вважається особливо важливим для очей, оскільки його концентрація в людини є максимальною в центральній частині сітківки — жовтій плямі, що відповідає за гостроту зору.[1] Чим більше лютеїну в їжі, тим нижче ризик дистрофії жовтої плями (що приводить до сліпоти людей у віці 55 років і старше).[1]

Біологічне значення

Лютеїн складова антенних комплексів хлоропластів, в них підвищене утворення енергії і активується захисна функція. У подальшому служить як місцевий барвник в пелюстках і фруктах. У людини лютеїн (разом з зеаксантином) відіграє істотне значення для зору.

Джерела
  • F. Granado, B. Olmedilla, I. Blanco: Nutritional and clinical relevance of lutein in human health, in: British Journal of Nutrition, 2003, 90 (3); S. 487–502; PMID 14513828; doi:10.1079/BJN2003927 PDF

Примітки
  1. Івашків Л. Я. Основні принципи оздоровчого харчування Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал. — 2009, № 4
  2. Gemüse und Mineralien gegen trübe Linse. Meldung in der Ärzte Zeitung vom 7. September 2010.
  3. Julie A. Mares, Rick Voland, Rachel Adler, Lesley Tinker, Amy E. Millen, Suzen M. Moeller, Barbara Blodi, Karen M. Gehrs, Robert B. Wallace, Richard J. Chappell, Marian L. Neuhouser, Gloria E. Sarto: Healthy Diets and the Subsequent Prevalence of Nuclear Cataract in Women. Arch. Ophthalmol. 2010;128(6):738-749.

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.