Ліберит

Ліберит (рос. либерит; англ. liberite; нім. Liberit m) — мінерал, берилосилікат літію.

Ліберит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1][2]
IMA-номер IMA1967 s.p.
Хімічна формула Li₂BeSiO₄
Nickel-Strunz 10 9.AA.10
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія[3]
Твердість 7
Інші характеристики
Названо на честь берилій[4],
літій[4]
Типова місцевість Xianghualing Sn-polymetallic ore fieldd[2]
 Ліберит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: Li2[BeSiO4].

Містить (%): SiO2 — 48,39; BeO — 25,47; Li2O — 23,43.

Домішки: Al2O3; Fe2O3; MgO; CaO; Na2O; K2O i H2O.

Сингонія моноклінна.

Форми виділення: кристали з добре розвинутими пінакоїдальними гранями.

Густина 2,69.

Твердість 7.

Колір блідо-жовтий до коричневого.

Блиск скляний, жирний на зламі. Крихкий.

Зустрічається в контактово-метаморфічних породах разом з лепідолітом, каситеритом, шеєлітом, магнетитом.

Назва походить від хімічних елементів — літію і берилію (Ch'un-Lin-Chao, 1964).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. 趙春林 鋰鈹石——一个新的富鋰、鈹矿物, Liberite (Li2BeSiO4), a new lithium-beryllium silicate mineral from the Nanling Ranges, South China // Acta Geologica Sinica — 1964. — Т. 44, вип. 03. — С. 334–342. — ISSN 0001-5717
  3. mineralienatlas.de
  4. webmineral.com

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ліберит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Ліберит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.