Лідери партій у Сенаті США

Лідери парламентської більшості та меншості у Сенаті США (англ. Senate Majority Leader та англ. Senate Minority Leader) — це сенатори та члени керівництва партій Сенату США. Вони є головними спікерами Сенату для своїх політичних партій, відповідно утримуючи більшість та меншість у Сенаті США, а також керують та планують законодавчу і виконавчу діяльність Сенату. Вони обираються на свої посади в Сенаті кокусами своїх партій: Сенатським Демократичним кокусом та Сенатською Республіканською конференцією.

Чинні лідери

Лідер більшості
Чак Шумер (Д)

Організатор більшості
Дік Дурбін (Д)

Лідер меншості
Мітч Макконнелл (Р)

Організатор меншості
Джон Тун (Р)

Лідери партій у Сенаті США

Згідно із правилом голова Сенату надає лідеру більшості пріоритет у отриманні визнання права бути спікером своєї фракції у Сенаті. Лідер більшості зазвичай виступає головним представником своєї партії в Сенаті, а інколи навіть у всьому Конгресі, якщо Палата представників, а отже, і офіс її спікера, контролюється опозиційною партією.

Помічники лідерів парламентської більшості та меншості Сенату (зазвичай ця посада має назву Парламентський організатор більшості або меншості (англ. Assistant Majority Leader/Majority Whip та англ. Assistant Minority Leader/Minority Whip відповідно) — другорядні члени керівництва своїх партій. Головною функцією парламентських організаторів більшості та меншості є збір найбільшої можливої кількості голосів з приводу основних питань або законопроєктів. Оскільки вони є другорядними членами Сенату, у випадку, якщо немає наявного лідера фракції (англ. Floor Leader), організатор може стати чинним лідером фракції.[1] До 1969 року офіційно ці посади називалися Організатор парламентської більшості (англ. Majority Whip) та Організатор парламентської меншості (англ. Minority Whip).

Чинні лідери фракцій

Наразі Сенат складається із 50 представників Республіканської партії, 48 представників Демократичної партії та 2 незалежних депутатів, обоє з яких входять до Сенатського Демократичного кокусу.

Чинними лідерами є сенатори Чак Шумер (Демократична партія) зі штату Нью-Йорк та Мітч МакКоннелл (Республіканська партія) зі штату Кентуккі. Чинними заступниками лідерів (організаторами парламентської більшості та меншості) є Дік Дурбін (Демократична партія) з Іллінойса та Джон Тун (Республіканська партія) з Південної Дакоти.

Історія

Посада та права лідера партії не визначені у Конституції, а сформувалися з часом. У 1920 році демократи, які на той час складали парламентську меншість, почали практику виборів лідера фракції. Джон Керн був демократичним сенатором з Індіани. Оскільки тоді титул не був офіційним, на веб-сторінці Сенату Керн вказаний як перший лідером партії у Сенаті у 1913-1917 роках (а отже, і першим лідером Демократичної партії у Сенаті); водночас він був і головою Сенатської Демократичної конференції.[2] У 1925 році республіканська (на той час) більшість також прийняла це формулювання, коли Чарльз Кертіс став першим (офіційним) лідером парламентської більшості,[3] хоча його безпосередній попередник Генрі Кебот Лодж вважається першим (неофіційним) лідером парламентської більшості у Сенаті.

Конституція визначає Віце-президента США як президента Сенату США. Конституція також передбачає, що Тимчасовий президент Сенату США виступає його головою у випадку відсутності президента Сенату. На практиці ані Віце-президент, ані тимчасовий президент, який зазвичай є сенатором у партії більшості, що найдовше перебуває на посаді, — насправді не головує у Сенаті на щоденній основі; це завдання передається молодшим сенаторам від партії більшості. Оскільки Віце-президент може бути з іншої партії, аніж більшість, і він не підлягає дисциплінарній відповідальності, правила процедури Сенату надають головуючому посадовцю дуже малі повноваження і нічого більше головуючої ролі. З цих причин на практиці Сенатом керує лідер парламентської більшості. На відміну від Сенату, у Палаті представників обраний Спікер Палати має великі дискреційні повноваження та зазвичай головує на виборах по законопроєктах.

Завдання та вибори

Представлені у Сенаті фракції на засіданні на початку періоду повноважень обирають кожна свого лідера партії. Лідер більшої фракції автоматично стає лідером більшості, відповідно, лідер меншої фракції — лідером меншості. Якщо обидві партії мають однакову кількість місць, партією більшості стає та, до якої належить Віце-президент США, оскільки він приймає рішення у голосуваннях, які закінчуються однаковою кількістю голосів. Лідери партій виступають як першочергові спікери відповідних партій у Сенаті; вони керують законодавчою та виконавчою діяльністю партії та обговорюють календар Сенату. При цьому останнє слово має лідер меншості.[1]

У парламенських подіях голова засідання спочатку надає слово лідеру більшості? якщо декілька сенаторів хочуть висловитися, а згодом лідеру меншості.[1]

Список лідерів партій

Демократична партія вперше обрала свого лідера у 1920 році. Перший лідер Республіканської партії був офіційно призначений у 1925 році.[4]

Конгрес	Дати	Організатор Демократичної партії	Лідер Демократичної партії	Більшість	Лідер Республіканської партії	Організатор Республіканської партії
63-й	01913-05-2828 травня 1913 – 4 березня 1915	Гамільтон Льюїс	Немає	Демократична ← більшість	Немає	Немає
64-й	01915-03-044 березня 1915 – 6 грудня 1915					Немає
	01915-12-066 грудня 1915 – 13 грудня 1915					Джеймс Водсворт
	01915-12-1313 грудня 1915 – 4 березня 1917					Чарлз Кертіс
65-й	01917-04-033 квітня 1917 – 4 березня 1919
66-й	01919-03-044 березня 1919 – 27 квітня 1920	Пітер Джеррі		Республіканська більшість →	Генрі Кебот Лодж Неофіційний
66-й	01920-04-2727 квітня 1920 – 4 березня 1921		Оскар Андервуд
67-й	01921-03-044 березня 1921 – 4 березня 1923
68-й	01923-03-044 березня 1923 – 3 грудня 1923
	01923-12-033 грудня 1923 – 9 листопада 1924		Джозеф Тейлор Робінсон
	9 листопада 1924 – 4 березня 1925				Чарлз Кертіс Виконувач обов'язків	Веслі Джонс Виконувач обов'язків
69-й	01925-03-044 березня 1925 – 4 березня 1927				Чарлз Кертіс	Веслі Джонс
70-й	01927-03-044 березня 1927 – 4 березня 1929				Чарлз Кертіс	Веслі Джонс
71-й	01929-03-044 березня 1929 – 4 березня 1931	Морріс Шеппард			Джеймс Елі Вотсон	Сімеон Фесс
72-й	01931-03-044 березня 1931 – 4 березня 1933	Морріс Шеппард			Джеймс Елі Вотсон	Сімеон Фесс
73-й	01933-03-044 березня 1933 – 3 січня 1935	Гамільтон Льюїс		Демократична ← більшість	Чарльз МакНері	Фелікс Геберт
74-й	01935-01-033 січня 1935 – 3 січня 1937					Немає[lower-alpha 1]
75-й	01937-01-033 січня 1937 – 14 липня 1937
75-й	14 липня 1937 – 3 січня 1939		Олбен Барклі
76-й	3 січня 1939 – 9 квітня 1939
	9 квітня 1939 – 3 січня 1940	Шерман Мінтон
	3 січня 1940 – 3 січня 1941	Шерман Мінтон			Воррен Остін Виконувач обов'язків
77-й	01941-01-033 січня 1941 – 3 січня 1943	Лістер Хілл			Чарльз МакНері
78-й	01943-01-033 січня 1943 – 25 лютого 1944				Чарльз МакНері	Кеннет Веррі
78-й	25 лютого 1944 – 3 січня 1945				Волліс Вайт Виконувач обов'язків
79-й	01945-01-033 січня 1945 – 3 січня 1947				Волліс Вайт
80-й	01947-01-033 січня 1947 – 3 січня 1949	Скотт Лукас		Республіканська більшість →	Волліс Вайт
81-й	01949-01-033 січня 1949 – 3 січня 1951	Френсіс Маєрс	Скотт Лукас	Демократична ← більшість	Кеннет Веррі	Леверетт Салтонстолл
82-й	01951-01-033 січня 1951 – 3 січня 1952	Ліндон Джонсон	Ернест МакФарленд		Кеннет Веррі
82-й	01952-01-033 січня 1952 – 3 січня 1953	Ліндон Джонсон	Ернест МакФарленд		Стайлс Бріджес
83-й	01953-01-033 січня 1953 – 31 липня 1953	Ерл Клементс	Ліндон Джонсон	Республіканська більшість →	Роберт Тафт
83-й	01953-08-033 серпня 1953 – 3 січня 1955			Республіканська більшість →	Вільям Ноуленд
84-й	01955-01-033 січня 1955 – 3 січня 1957			Демократична ← більшість
85-й	01957-01-033 січня 1957 – 3 січня 1959	Майк Менсфілд				Еверетт Дірксен
86-й	01959-01-033 січня 1959 – 3 січня 1961	Майк Менсфілд			Еверетт Дірксен	Томас Кікел
87-й	01961-01-033 січня 1961 – 3 січня 1963	Г'юберт Гамфрі	Майк Менсфілд
88-й	01963-01-033 січня 1963 – 3 січня 1965	Г'юберт Гамфрі
89-й	01965-01-033 січня 1965 – 3 січня 1967	Рассел Лонг
90-й	01967-01-033 січня 1967 – 3 січня 1969	Рассел Лонг
91-й	01969-01-033 січня 1969 – 7 вересня 1969	Тед Кеннеді				Г'ю Скотт
91-й	01969-09-2424 вересня 1969 – 3 січня 1971	Тед Кеннеді			Г'ю Скотт	Роберт Гріффін
92-й	01971-01-033 січня 1971 – 3 січня 1973	Роберт Берд
93-й	01973-01-033 січня 1973 – 3 січня 1975
94-й	01975-01-033 січня 1975 – 3 січня 1977
95-й	01977-01-033 січня 1977 – 3 січня 1979	Алан Кренстон	Роберт Берд		Говард Бейкер	Тед Стівенс
96-й	01979-01-033 січня 1979 – 1 листопада 1979				Говард Бейкер
	01979-11-011 листопада 1979 – 5 березня 1980				Тед Стівенс Виконувач обов'язків
	01980-03-055 березня 1980 – 3 січня 1981				Говард Бейкер
97-й	01979-01-033 січня 1979 – 3 січня 1983			Республіканська більшість →
98-й	01983-01-033 січня 1983 – 3 січня 1985
99-й	01985-01-033 січня 1985 – 3 січня 1987				Боб Доул	Алан Сімпсон
100-й	01987-01-033 січня 1987 – 3 січня 1989			Демократична ← більшість
101-й	01989-01-033 січня 1989 – 3 січня 1991		Джордж Мітчелл
102-й	01991-01-033 січня 1991 – 3 січня 1993	Венделл Форд
103-й	01993-01-033 січня 1993 – 3 січня 1995
104-й	01995-01-033 січня 1995 – 12 червня 1996		Том Дешл	Республіканська більшість →		Трент Лотт
104-й	01996-06-1212 червня 1996 – 3 січня 1997				Трент Лотт	Дон Ніклс
105-й	01997-01-033 січня 1997 – 3 січня 1999
106-й	01999-01-033 січня 1999 – 3 січня 2001	Гаррі Рід
107-й	02001-01-033 січня 2001 – 20 січня 2001			Демократична ← більшість
	02001-01-2020 січня 2001 – 6 червня 2001			Республіканська більшість →
	02001-06-066 червня 2001 – 12 листопада 2002			Демократична ← більшість
	02002-11-1212 листопада 2002 – 2 січня 2003			Республіканська більшість[lower-alpha 2] →
108-й	02003-01-033 січня 2003 – 3 січня 2005			Республіканська більшість →	Білл Фріст	Мітч Макконнелл
109-й	02005-01-033 січня 2005 – 3 січня 2007	Дік Дурбін	Гаррі Рід	Республіканська більшість →	Білл Фріст	Мітч Макконнелл
110-й	02007-01-033 січня 2007 – 18 грудня 2007			Демократична ← більшість	Мітч Макконнелл	Трент Лотт
110-й	02007-11-1919 листопада 2007 – 3 січня 2009					Джон Кайл
111-й	02009-01-033 січня 2009 – 3 січня 2011
112-й	02011-01-033 січня 2011 – 3 січня 2013
113-й	02013-01-033 січня 2013 – 3 січня 2015					Джон Корнин
114-й	02015-01-033 січня 2015 – 3 січня 2017			Республіканська більшість →
115-й	02017-01-033 січня 2017 – 3 січня 2019		Чак Шумер
116-й	02019-01-033 січня 2019 – 3 січня 2021		Чак Шумер			Джон Тун
Конгрес	Дати	Організатор Демократичної партії	Лідер Демократичної партії	Більшість	Лідер Республіканської партії	Організатор Республіканської партії

Див. також

Лідери партій Палати представників США
Спікер Палати представників США
Тимчасовий президент Сенату США
Віцепрезидент США (голова Сенату США)
Партійні групи у Конгресах США
Список політичних партій США

Виноски

У 1935-1944 роках організатори Республіканської партії не призначались, адже у Сенаті було лише 17 республіканців після перемоги президента Франкліна Рузвельта на перевиборах у 1936 році. Відповідно, протоколи Сенатської Республіканської конференції того періоду свідчать: «За пропозицією сенатора Гастінгса, належним чином прикомандированого та доставленого, було узгоджено, що не буде обрано жодного помічника лідера або організатора: проте голова матиме право час від часу призначати сенаторів, що мають допомагати йому у відповідальності за інтереси меншості.» До протоколів конференції була додана примітка: «Голова конференції, сенатор МакНері, очевидно, призначив помічником лідера сенатора Остіна з Вермонту у 1943 та 1944 роках до того, як конференція затвердила Правила організації.»"[5]
Демократи залишилися у владі після 25 листопада 2002 року попри виникнення Республіканської більшості внаслідок перемоги Джима Талента на Спеціальних виборах до Сенату США у Міссурі 2002 року. Проте формальної реорганізації не було, адже Сенат не засідав.[6]

Примітки

U.S. Senate: Party Whips. senate.gov (англ.). United States Senate. Процитовано 18 березня 2020.
Majority and Minority Leaders. senate.gov. United States Senate. Процитовано 14 березня 2020.
Senate Leader. senate.gov. United States Senate. Процитовано 14 березня 2020.
Majority and Minority Leaders. United States Senate. Процитовано 27 червня 2019.
Party Whips Архівовано 9 березня 2010 у Wayback Machine., via Senate.gov
Party Division in the Senate, 1789–present, via Senate.gov

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[No_GOP_whip-6] У 1935-1944 роках організатори Республіканської партії не призначались, адже у Сенаті було лише 17 республіканців після перемоги президента Франкліна Рузвельта на перевиборах у 1936 році. Відповідно, протоколи Сенатської Республіканської конференції того періоду свідчать: «За пропозицією сенатора Гастінгса, належним чином прикомандированого та доставленого, було узгоджено, що не буде обрано жодного помічника лідера або організатора: проте голова матиме право час від часу призначати сенаторів, що мають допомагати йому у відповідальності за інтереси меншості.» До протоколів конференції була додана примітка: «Голова конференції, сенатор МакНері, очевидно, призначив помічником лідера сенатора Остіна з Вермонту у 1943 та 1944 роках до того, як конференція затвердила Правила організації.»"[5]

[8] Демократи залишилися у владі після 25 листопада 2002 року попри виникнення Республіканської більшості внаслідок перемоги Джима Талента на Спеціальних виборах до Сенату США у Міссурі 2002 року. Проте формальної реорганізації не було, адже Сенат не засідав.[6]

[:1-1] U.S. Senate: Party Whips. senate.gov (англ.). United States Senate. Процитовано 18 березня 2020.

[2] Majority and Minority Leaders. senate.gov. United States Senate. Процитовано 14 березня 2020.

[3] Senate Leader. senate.gov. United States Senate. Процитовано 14 березня 2020.

[4] Majority and Minority Leaders. United States Senate. Процитовано 27 червня 2019.

[5] Party Whips Архівовано 9 березня 2010 у Wayback Machine., via Senate.gov

[7] Party Division in the Senate, 1789–present, via Senate.gov