Лілі Палмер

Лілі Палмер (нім. Lilli Marie Peiser; 24 травня 1914, Познань, Німецька імперія — 27 січня 1986, Лос-Анджелес, США) — німецька акторка та письменниця. Була номінована на премію «Золотий глобус» за її роботу в фільмі «Але не для мене».

Лілі Палмер
нім. Lilli Palmer
Ім'я при народженні нім. Lilli Marie Peiser
Народилася 24 травня 1914(1914-05-24)[1][2][…]
Познань, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Померла 27 січня 1986(1986-01-27)[1][2][…] (71 рік)
Лос-Анджелес, США[1]
  • злоякісна пухлина
    • Поховання Форест-Лаун
    Громадянство  Німеччина
     Швейцарія
     Велика Британія
    Діяльність письменниця, гравець у настільний теніс, автобіографістка, кіноакторка, акторка театру, телеакторка, акторка озвучення
    Роки діяльності з з 1932
    У шлюбі з Рекс Гаррісон[3] і Carlos Thompsond
    Діти Carey Harrisond[4]
    IMDb nm0658339
    Нагороди та премії

    зірка на голлівудській Алеї слави

     Лілі Палмер у Вікісховищі

    Також її відомим роботами є участь у фільмах «В його приємній компанії», «Будинок, що кричить» та «Петро Великий». За свою роботу в європейських фільмах вона виграла Кубок Вольпі та Німецьку кінопремію.

    Ранні роки

    Палмер, яка запозичила своє прізвище в улюбленої американської актриси, народилася в сім'ї німецького єврея, Альфреда Прайзера та австрійської єврейки, Рози Лісман. Батько був хірургом, а мати — актрисою в місті Познань.[5]

    Коли Палмер було чотири роки, її сім'я переїхала до берлінського району Шарлоттенбург. В шкільні роки вона професійно грала в настільний теніс[6], а також навчалася акторському мистецтву. З приходом нацистів до влади Палмер, через своє походження, була змушена покинути Німеччину.

    Кар'єра

    Приїхавши до Франції, Палмер виступила в опереті, але згодом переїжджає до Великої Британії, де починає свою кінокар'єру. Вона виступає в кабаре та привертає увагу британських шукачів талантів. Згодом вона підписала контракт з французькою кіностудією «Ґомон», дебютувала у стрічці «Необмежена злочинність» та впродовж десятиріччя з'являлась у багатьох британських фільмах.[7]

    25 січня 1943 року вона одружилася з Рексом Гаррісоном та переїхала з ним до Голлівуду в 1945. Палмер підписала контракт з Warner Bros. та зіграла в декількох фільмах («Плащ і кинджал», «Тіло і душа»).

    Час від часу вона з'являлась на сценах театрів та вела власну телевізійну передачу в 1951.

    Разом з чоловіком вона зіграла у виставі «Чорна магія на Мангеттені». Також вони зіграли в мелодрамі «Довгий темний вестибюль» та екранізації вистави «Ліжко з балдахіном». За роботу в «Ліжці з балдахіном» Палмер виграла Кубок Вольпі.

    В 1954 році вона повертається до Німеччини, де грає в багатьох фільмах та телевізійних передачах. За роль Анни Андерсон у фільмі «Історія Анастасії».

    1958 року вона зіграла Елізабет фон Бернбург в ремейці фільму «Дівчата в уніформі» 1931-го.

    Разом із Фредом Астером та Деббі Рейнольдс Палмер зіграла у фільмі «В його приємній компанії» 1961 року, а 1962 року — разом із Вільямом Голденом у військовому фільмі «Фальшивий зрадник». Роберт Тейлор зіграв із Палмер у фільмі «Чудо білого жеребця».

    Особисте життя

    Її сестра, Ірен Прадор, також стала актрисою.

    В 1943 році Палмер одружилася з Рексом Гаррісоном, але в 1957 вони розлучилися.

    В 1957 році вона вдруге одружилася з актором Карлосом Томпсоном та була в шлюбі до своєї смерті від раку шлунка в 1946 році.

    Лілі Палмер похована на цвинтарі «Форест-Лаун».

    Нагороди та номінації

    Фільмографія
    • Необмежена злочинність
    • Вовче вбрання
    • Перше правопорушення
    • Секретний агент
    • Доброго ранку, хлопці
    • Великий бар'єр
    • Виступ за наказом
    • Файний легінь
    • Дівчина має жити
    • Сліпа дурість
    • Захід сонця у Відні
    • Двері з сімома замками
    • Громова скеля
    • Слабка стать
    • Її чоловік Гілбі
    • Знаменитий джентльмен
    • Остерігайся співчуття
    • Плащ і кинджал
    • Тіло і душа
    • Моя дівчина Тіса
    • Без найменших недоліків
    • Грішне місто
    • Довгий темний вестибюль
    • Ліжко з балдахіном
    • Дорога до Бродвею
    • Феєрверк
    • Диявол у шовку
    • Приборкання норовливих
    • Історія Анастасії
    • Між часом та вічністю
    • Штормова ніч
    • Скляна башня
    • Жінка, яка знає чого хоче
    • Монпарнас, 19
    • Дівчата в уніформі
    • Життя на двох
    • Але не для мене
    • Професія місіс Варрен
    • Серця під прикриттям
    • В його приємній компанії
    • Кінець місіс Чейни
    • Ви вважаєте, що Констанція себе пристойно поводить?
    • Левіафан
    • Фальшивий зрадник
    • Зустріч опівночі
    • Чарівна Юлія
    • Секс може бути складним
    • Чудо білого жеребця
    • Бета СОМ

    Примітки
    1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118591452 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. Kindred Britain
    4. Lundy D. R. The Peerage
    5. Clipped From The Wisconsin Jewish Chronicle.
    6. Lilli Palmer, Actress: Still Understated At 70.
    7. Bergfelder, Tim (2008). Speaking Emigres and British Cinema, 1925–1950. ISBN 978-1-84545-532-3.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.