Лімбургер
Лімбургер (нім. Limburger) — сир, що виник в XIX столітті в історичному Герцогстві Лімбург, територія якого сьогодні розділена між Бельгією, Німеччиною і Нідерландами. Сир особливо відомий через свій сильний та їдкий запах, який викликаний бактеріями Brevibacterium.[1]
Лімбургер | |
---|---|
| |
Країна походження |
Бельгія Німеччина Нідерланди |
Регіон | Лімбург |
Основа | Коров'яче молоко |
Пастеризованість | Так |
Структура | Напівм'який |
Витримка | 2-3 місяці |
Виробництво
У той час як сьогодні більшість Лімбургера виробляється в Німеччині, сир ерв, який є одним із різновидів лімбургера, до цих пір виробляється на території старого Герцогства Лімбург, в Бельгії. Зокрема, в місті Ерв, яке знаходиться неподалік від Льєжа та кордонів Бельгії з Нідерландами і Німеччиною. Окрім того, сир виробляється в «Краю Ерв», яким називають горбистий район між річками Фесдре і Маас.
У США він вперше був виготовлений у 1867 році Рудольфом Бенкертом в його погребі з пастеризованого козячого молока.[2] Кілька років по тому, вже 25 заводів виготовляли цей сир. The Chalet Cheese Cooperative в Монро, штат Вісконсин, є єдиною американською компанією, яка виробляє цей сир.[3] Він також виготовляється в Канаді, де він є німецько-канадський культурний маркер, компанією Oak Grove Cheese Company в Нью-Гамбурзі, Онтаріо.
Опис
У перший місяць, сир твердий і більш розсипчастим, схожий на текстуру сиру фета. Приблизно через шість тижнів, сир стає м'якшим по краях, але як і раніше твердий всередині, а також солоний і білий. Після двох місяців витримки, сир має вершкову і набагато більш ніжнішу структуру. Після того, як його вік досягне трьох місяців, сир виробляє свій горезвісний запах через бактерії, що використовуються для ферментації лімбургера, які заносяться в сир за допомогою мазка інших дозрілих сирів.[4] Ця бактерія Brevibacterium, також знайдена на шкірі людини, і відповідає за запах тіла і особливо ніг.[1]
Споживання
Чи не найтрадиційнішим вживанням цього сиру в їжу є сендвіч з лімбургером. Через три місяці, коли сир дозрів, він набуває пастоподібної структури. Сир часто намащують товстим шаром (понад 0,5 см) на 100 % житній хліб з твердою текстурою, додаючи великий, товстий шматочок цибулі, і, як правило, подається з міцною чорною кавою або лагером. Як альтернатива, для вибагливіших їдців, шматки або скибочки сиру до 1,5 см завтовшки можна відрізати і покласти на бутерброд. Цей бутерброд як і раніше залишається дуже популярним серед нащадків німецьких іммігрантів на Середньому Заході США, зокрема, в Цинциннаті, і Джоман Віледж в місті Колумбус, штат Огайо. У Вісконсині, бутерброд з лімбургером можна знайти в меню деяких ресторанів, у поєднанні з коричневою гірчицею.[5]
Цікаві факти
У 2006 році було присуджено Ігнобелівську премію в області біології за дослідження, яке довело, що малярійних комарів однаково приваблює запах лімбургера і запах людських ніг.[6][7] Результати дослідження були опубліковані в медичному журналі The Lancet 9 листопада 1996 року.
Примітки
- Crump, Marty (2009). Sexy Orchids Make Lousy Lovers: & Other Unusual Relationships. University of Chicago Press. с. 160. ISBN 9780226121871. (англ.)
- Limburger Cheese, History of Limburger Cheese, Limburger Cheese Sandwich Recipem How To Make A Limburger Sandwich. Whatscookingamerica.net. Процитовано 14 листопада 2013. (англ.)
- Wisconsin Milk Marketing Board Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine. (англ.)
- Fox, Patrick. Cheese: Chemistry, Physics and Microbiology. p. 200. (англ.)
- page does not exist. April 2006. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 7 травня 2009. (англ.)
- Ig Nobel Prize list of past winners. Improbable.com. Процитовано 14 листопада 2013. (англ.)
- Knols BG (Листопад 1996). On human odour, malaria mosquitoes, and Limburger. Lancet 348 (9037): 1322. PMID 8909415. doi:10.1016/S0140-6736(05)65812-6. (англ.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лімбургер