Лінео Нтоане

Майбутній дипломат отримала ступінь із соціології та державного управління.

У 1989—1997 рр. — Офіційний представник Міністерства державного управління

У 1997—2000 рр. — головний інспектор Міністерства місцевого самоврядування та воєводства

У 2000—2008 рр. — заступник секретаря Міністерства фінансів та планування розвитку

У 2004—2005 рр. — Голова Правління Адміністрації Лесото (Міністерство фінансів та планування розвитку)

29 серпня 2005 року — призначена головним виконавчим директором — Служби підтримки, що очолює управління людськими ресурсами та загальним управлінням Міністерства фінансів і розвитку[6].

У 2007 році — очолила Управління доходів Лесото (LRA), голова Правління LRA[7]

З 18 вересня 2008 по 2010 рр. — Верховний комісар Лесото в Південній Африці (резиденція в Преторії)

З 6 жовтня 2008 року — Верховний комісар Лесото (з місцем проживання в Преторії) до Ботсвани[8]

З 24 жовтня 2008 року — Верховний комісар Лесото (з резиденцією в Преторії) в Намібію

З 9 червня 2009 року — Верховний комісар Лесото (з резиденцією в Преторії) на Маврикій[9]

З 1 жовтня 2009 року — Верховний комісар Лесото (з місцем проживання в Преторії) в Свазіленд[10]

З 9 листопада 2009 року — Верховний комісар Лесото (з резиденцією в Преторії) в Замбії[11]

З 27 жовтня 2010 року — Посол Лесото (з місцем проживання в Преторії) в Зімбабве[12]

З 26 січня 2011 року — Верховний комісар Лесото (з резиденцією в Преторії) на Сейшелах[13]

З 18 липня 2013 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото в Німеччині (резиденція Берлін, Німеччина)[14]. Вона відповідала не тільки за Німеччину, але й за Австрію, Францію, Польщу, Монако, Святий Престол і РФ, а також міжнародні організації ЮНЕСКО, МАГАТЕ і ФОНД ОПЕК (OFID). Посольство також охоплює Україну, Вірменію, Білорусь, Азербайджан, Естонію, Грузію, Латвію, Литву та Молдову.

З 14 серпня 2013 року — Постійний представник в МАГАТЕ[15]

З 5 вересня 2013 року — Постійний делегат в ЮНЕСКО[16][17]

З 2013 року — Постійний представник при ЮНІДО[18]

З 12 грудня 2013 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото при Святому Престолі[19]

З 27 червня 2014 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото в Російській Федерації[20]

З 8 липня 2014 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото у Франції[21]

З 10 грудня 2014 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото в Австрії[22]

З 14 січня 2015 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото в Польщі[23]

З 24 квітня 2015 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото в Монако[24].

6 грудня 2016 року — повернулася на батьківщину до Лесото[25].