Лісняк Павло Якович
Павло Якович Лісняк (1908, село Старі Кодаки Катеринославської губернії, тепер Дніпровського району Дніпропетровської області — 1977) — український радянський діяч. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1949—1952 р. Член ЦК КПУ в 1960—1966 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1971 р. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 5—6-го скликань.
| Лісняк Павло Якович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1908 Старі Кодаки, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область |
| Помер | 1977 |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | державний діяч, політик |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
    |
Життєпис
Народився в родині селянина. Трудову діяльність розпочав у лісництві, де працював його батько. У 1924 році вступив до комсомолу, обирався секретарем сільської комсомольської організації.
У 1926—1929 роках — помічник продавця споживчого товариства, секретар сільської комсомольської організації, завідувач хати-читальні та клубу, заступник голови Старокодацької сільської ради.
У 1929—1931 роках — слухач робітничого факультету Київського машинобудівного інституту.
У 1931—1936 роках — студент Київського індустріального інституту, спеціальність «інженер-механік».
У 1936—1938 роках — технолог цеху, заступник і начальник відділення, старший технолог цеху, начальник цеху Челябінського тракторного заводу.
У 1938 році — секретар Тракторозаводського районного комітету ВКП(б) міста Челябінська.
У 1938—1942 роках — заступник начальника виробництва, начальник ковальського цеху, заступник головного інженера Челябінського тракторного заводу.
У 1942—1945 роках — заступник начальника виробництва, начальник ковальського цеху Московського автомобільного заводу імені Сталіна.
У травні 1945 — 1952 року — директор Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе.
У травні 1952 — березні 1954 року — директор Горьковського автомобільного заводу.
У березні 1954 — травні 1957 року — 1-й заступник міністра автотракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР, заступник міністра автомобільної промисловості СРСР і Російської РФСР.
У травні 1957 — 1965 року — голова Ради народного господарства Київського економічного адміністративного району.
У 1965—1971 роках — заступник голови Державної планової комісії Української РСР.
Потім — на пенсії в місті Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі.