Літинський повіт

Літинський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії, утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Літин (1796—1921), Хмільник (1921—1923).

Літинський повіт
Герб повітового центру
Губернія Подільська губернія
Центр Літин (смт)
Створений 1796
Скасований 1923
Площа 292 497 (3195.5 км²) (1885)
Населення 210 502 осіб (1897)
Густота 65.9 осіб / км²
Наступники Літинський район

Повіт був розташований на півночі губернії. На сході і півдні межував з Вінницьким повітом, на південному заході Могилівським, на заході Летичівським повітами Подільської губернії, на північному заході з Старокостянтинівським і на півночі з Новоград-Волинським і Житомирським повітами Волинської губернії. Займав площу 304 969 десятин (3 332 км²).

Склад

Волості на 1885 рік:[1] Вівсяницька, Качанівська, Літинецька, Межирівська, Сосонська, Старо-Синявська, Уланівська, Хмільницька, Янівська.

Станом на 1885 рік налічував 198 сільських громад, 243 поселення у 9 волостях. Населення — 107 079 осіб (53212 чоловічої статі та 53867 — жіночої), 16 709 дворових господарства.

Земля повіту
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 12016288437
Приватної власності 15115075717
Казенної власності 14390268
Іншої власності 67954647
Загалом 292497169069

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 210 502 чоловік. З них 83,14 % — українці, 11,43 % — євреї, 3,47 % — росіяни, 1,37 % — поляки[2].

Населених пунктів було 502, в тому числі 3 міста (Літин і заштатні Хмільник і Сальниця) і 5 містечок.

Міста:

  • Літин з передмістями Свидзинці, Селище, Скали та хутором Літин
  • Хмільник з передмістями Глудзанівка, Свічкарівка, Угринівка, хутором Бутків
  • Сальниця з передмістями Бутри, Заріччя, Слобідка.


Волості на 1895[3], 1905[4] і 1913[5] рік: Багринівська, Вівсяницька, Кожухівська, Межирівська, Пилявська, Сосонська, Старо-Синявська, Терешпільська, Уланівська, Хмільницька.

На початку 1920-х років центр повіту було перенесено до міста Хмільник[6]. Назва повіту при цьому залишилася незмінною.

Волості на 1921 рік: Багриновецька, Кожухівська, Пилявська, Сосонська, Старосинявська, Уланівська, Хмільницька. Вівсяницька та Межирівська волості відійшли до новоутвореного Жмеринського повіту.

Примітки
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 16 квітня 2009.
  3. Гульдманъ В. К. Подольскій адресъ-календарь. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія, 1895.(рос. дореф.)
  4. Крылов А. Населенныя мѣста Подольской губерніи. — Каменец-Подольск, 1905.(рос. дореф.)
  5. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніемъ мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Книгоиздательство Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.(рос. дореф.)
  6. Перенесение уездного центра в г. Хмельник (протокол беспартийной конференции 13.XI.1920) // Державний архів Вінницької області. Ф. Р-2625. Оп. 2. Од. зб. 75. Арк. 66 (Подольский губревком).(рос.)

Джерела
  • Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
  • рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.