Літорея
Літоре́я (очевидно, від лат. littera)[1] — тайнопис, що вживався в давньоруській і болгарській літературі. Відома літорея двох видів: проста й мудра.
Проста літорея
Проста літорея (також відома як «тарабарська грамота») виконувалась таким чином. Писали приголосні в два ряди, цей запис і слугував ключем шифру:
| б | в | г | д | ж | з | к | л | м | н |
| щ | ш | ч | ц | х | ф | т | с | р | п |
При шифруванні уживали верхні літери замість нижніх і навпаки, причому голосні писали без змін (наприклад, слово «Вікіпедія» може бути записане як «Шитінеція», «Шітінеція» або «Шитинеція»).
Мудра літорея
Менш відома мудра літорея, суть якої полягає у заміні літер церковнослов'янської абетки вертикальними рядами крапок, рисок і кружків. Число знаків для кожної літери збігалось з її числовим значенням у старослов'янській цифірі; літери, що означали одиниці, означали рядом крапок, літери для десятків — рисками, а літери для сотень — кружками. Значення рядів знаків дані в таблицях.
| А | В | Г | Д | Є | S | З | И | Ѳ | І | К | Л | М | Н | Ѯ | О | П | Ч | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| . | . | . | . | . | . | . | . | . | . | - | - | - | - | - | - | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| . | . | . | . | . | . | . | . | . | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| . | . | . | . | . | . | . | . | - | - | - | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| . | . | . | . | . | . | . | - | - | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| . | . | . | . | . | . | - | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| . | . | . | . | . | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| . | . | . | . | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| . | . | . | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| . | . | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| . |
| Р | С | Т | У | Ф | Х | Ψ | Ѡ | Ц |
| ° | ° | ° | ° | ° | ° | ° | ° | ° |
| ° | ° | ° | ° | ° | ° | ° | ° | |
| ° | ° | ° | ° | ° | ° | ° | ||
| ° | ° | ° | ° | ° | ° | |||
| ° | ° | ° | ° | ° | ||||
| ° | ° | ° | ° | |||||
| ° | ° | ° | ||||||
| ° | ° | |||||||
| ° |
«Порожні» літери, тобто знаки кирилиці, що не мали відповідників у грецькій (Б, Ж, Ъ, Ь, Ѣ, Ы, Ю, Ѧ) залишались без змін. Наприклад, слово «Вікіпедія» (википедіѧ) матиме такий запис:
| * | * | |||||||
| * | * | - | * | |||||
| * | * | - | * | * | ||||
| * | * | - | * | * | * | |||
| * | * | - | * | - | * | * | * | Ѧ |
| * | * | - | * | - | * | * | * | |
| * | * | - | * | * | * | |||
| * | * | - | * | |||||
| * | * | - | * | |||||
| * |
У культурі
- У повісті А. Н. Рибакова «Кортик» напис, що вказував на місцезнаходження тайника з документами, виявився «мудрою» літореєю. Шифр був додатково ускладнений тим, що знаки були викарбувані на двох окремих елементах (платівці з руків'я кортика і його піхвах), тому для прочитання тайнопису було потрібно їх з'єднати між собою.
Див. також
- Давньоруські тайнописи
Примітки
- Литорея // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
Джерела
- Литорея // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- А. Н. Рибаков. Кортик К.: «Молодь», 1956 (пер. з рос.)