Літунський полк УГА
Літунський полк УГА — авіаційна частина Української Галицької Армії.
| Літунський полк УГА | |
|---|---|
 | |
| На службі | листопад 1918 - весна 1920 |
| Країна |
 ЗУНР, Українська держава |
| Належність |
ЗУНР |
| Війни/битви | Польсько-українська війна (1918-1919) |
Постав із відділу, що його на авіаційній базі в Красному організував сотник Петро Франко. При допомозі висококваліфікованих пілотів колишньої російської армії організовано авіаційний полк (перший командант полковник Борис Губер — загинув 5 лютого 1919 під час навчання зі старшинами від вибуху бомби, згодом полковник Джамбулат Кануков), що складався з 3 авіаційних сотень, авіашколи, технічної сотні і сотні обслуги; стан у квітні 1919: 35 старшин і 300 вояків.
У авіації служили також кадрові старшини австрійської армії: Франц Рудорфер, Едвард Бернгубер, Альберт-Фелікс Шепарович та інші.
От як про початки летунства згадує Петро Франко:
".. я негайно предложив Начальній Команді, полковникові Стефановому, що зорганізую відділ літаків. Гадка подобалася, і я одержав відповідний приказ.
Я в першу чергу оглянув усі летунські майдани, які нам могли би придатися. Майдани по австрійській армії були в Рогатині, Стрию, Тернополі, Станиславові та Краснім. Найкраще представлявся майдан у Краснім. Зі всіх закутків Галичини прийшлося звозити летунський матеріял: колеса, двигуни, моделі. Я це все вишукував по площах, вагонах, магазинах та відсилав до Красного. Там були чудовий летунський майдан, знамениті гангари на літаки, бараки для старшин та стрільців і багаті варстати, в яких були добірні станки для точення, стругання, кування, відливання і т. д."
Заснування полку
Організація полку стала можливою завдяки тому, що Армія УНР передала Галицькій армії 80 літаків з бази в Проскурові, їх перевезено на летунську базу біля залізничної станції Красне. Не всі літаки були в доброму стані, але з більш-менш справних створено на місце існуючого Летунського Відділу Летунський полк, який крім летунської бази в Красному мав мати до 6 бойових сотень, по 8 літаків у сотні в першій лінії і 8 у резерві, але до травневого польського наступу були створені тільки 3.
До квітня 1919 українська авіація мала перевагу над польською, проте згодом її отримала саме польська авіація (150 літаків проти 40 українських) і добровільна американська ескадра. І хоча на той час літаки були мало розвиненими, дерев'яними, часто розбивались, вибухали, проте сам факт їхнього існування в УГА лише підтверджує те, що Українська Галицька Армія — є дійсно сильна, організована армія.
Бойовий шлях
У повітряних боях українські летуни збили 16 польських літаків, з них 9 перемог було на рахунку сотника С.Євського (летунський сотник УГА Євський).
Під час першого відступу до Збруча полк передислокувався в с. Звиняч поблизу Чорткова, після переходу УГА через Збруч — у с. Макову під Кам'янцем-Подільським, згодом — до Шатави (поблизу Нової Ушиці), відтак — до Вінниці. Під час відступу УГА з-під Києва полк перебував у Могилеві, пізніше — в Одесі, а після з'єднання з більшовиками — у Бердичеві і Козятині, де частину полку захопило польське військо.
Технічний і особовий склад Першої сотні
В часі формування Перша летунська сотня мала осідок в Дулібах, була під командою поручника-летуна австрійської армії Хруща. В ній переважали летуни австро-угорської армії, з російської армії були два знамениті летуни- сотник Федір Алелюхін, четар Микола Сєриків, певний час у сотні перебував сотник Василь Євський (Василєвський) — «ас» українського галицького летунства — здобув над польськими летунами 9 повітряних перемог. Перша летунська сотня мала 12 літаків: 2 «Нюпори», 1 «Фоккер», бомбовці: 4 німецькі типу ЛВҐ й розвідчі 3, типу ДВФ, крім цього два австрійські «Бранденбурґи».
Див. також
Джерела
- Я. Тинченко. Герої Українського неба: науково-популярне видання. — К.: Темпора, 2010. — 200 с.: іл. — ISBN 978-966-8201-94-3.
- Лев Шанківський. Стрий