Шатава

Вперше в історичних джерелах село Ступинці (так раніше називалися Маків та Шатава) згадується в 1482 році, як володіння Вахни та Клари з Нищеслава. У свій час ця назва обєднувале два поселення, які в наш час знаходяться по різні сторони автомобільного шляху Н03 (Житомир — Чернівці).

1558 р. Перша документальна згадка про с.Шатавa

Після численної зміни власників, у 1565 році частина Ступинців залишилась в розпорядженні П'ясецьких, а село Шатава належало Гербуртам.

1750 р. Шатава отримала привілеї містечка, згодом підтверджені польським королем 1782 року з наданням дев’яти щорічних ярмарків.[1] За даними Адама Бонецького, засновник — Константій Лянцкоронський, мечник гостинський, дідич сіл Швайківці та Шманьківці; його дружиною була Юстина Злотницька, першим чоловіком якої був Юзеф Маковецький.[2]

Дідичами містечка були, зокрема, представники роду Маковєцких:

• Міхал — скарбник червоногородський
• Стефан (бл. 1730—1801) — барський конфедерат, син попереднього; маршалок сеймику boni ordinis у Кам'янці-Подільському у вересні 1760; у 1761-7 сприяв відбудові міста, замку у Кам'янці-Подільському, запровадив освітлення вулиць[3]

В 1787 р. Войцех Раціборовський купує Шатаву в додачу до Макова.

В 1839—1862 рр. будується кругла церква-ротонда Івана Богослова.

В енциклопедичному словнику Ф. Брокгауза і І. Ефрона наприкінці XIX століття було написано: Шатава (Шатов) — містечко Подільської губернії, Кам'янець-Подільського повіту, в 17 верстах на північний-схід від повітового міста, при річці Шатаві. 855 жителів, православна церква, 2 єврейських молитовних будинки, народне училище, винокуренний завод.

В селі деякий час базувався авіазагін (полк) Української Галицької армії після переходу нею річки Збруч в липні 1919 року.

Великий слід залишили Голодомор, репресії. Репресіям піддавались сільська інтелігенція і безвинні селяни. Вісім чоловік з Шатави розділили цю трагічну долю.

Наше село не обминула своїм чорним крилом Друга світова війна. До Німеччини насильно було вивезено 86 чоловік.

У 1864 р. була відкрита церковно –  приходська початкова  школа, 1947 р. – семирічна школа, 1968р. – восьмирічна  школа, 1990 р. – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,1999 р. – школа реорганізована в школу естетичного виховання І-ІІІ ступенів, 2003 р. – НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ  ступенів, колегіум».  Вагомий внесок в історію школи вніс Березін Віктор Борисович. З 1949-1959 рік навчався в Маківській СШ., а згодом у Львівський середній СШ №6,  на механічному факультеті Львівського  політехнічного інституту. Служив в армії.

Працював у Шатавській восьмирічній школі вчителем математики, з 1972 року працював директором Шатавської школи - комплексу естетичного виховання І-ІІІ ступенів.

За багаторічну сумлінну працю нагороджений грамотами районного відділу освіти, обласного управління освіти і науки, почесною грамотою Президії Верховної Ради України (1991), також знаком, «Відмінник народної освіти України»1974 р.

Указом президента України 25.09.2002 року №874 за особисті заслуги, високий професіоналізм у справі навчання та виховання та виховання молоді, вагомий внесок у розвиток національної освіти удостоєний почесного звання «Заслужений вчитель України».

Багато років на освітянській ниві також працював Варвалюк Василь   Миколавович. Народився в с.Маків Дунаєвецького району 1938 року, в сім’ї робітників.  

В 1966 р. нагороджений Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України.

Раніше педагогічний ентузіазм, прагнення і любов до краєзнавчої роботи, постійна праця з архівними документами, бесіди з старожилами села, дали можливість здійсненню мрій вчителя – він написав історію с.Шатави, історію церкви та школи, історію кожної вулиці села.

В 2000 р. з ініціативи Василя Миколайовича в школі був відкритий краєзнавчий музей села, розміщений в трьох залах. Він учасник районного і обласного конкурсів «Учитель року» 2003 р. з номінації правознавство. За результатами обласної виставки педагогічних ідей та знахідок у 2001 р. робота Василя Миколайовича «Нестандартні форми роботи на уроках історії» посіла перше місце. За багаторічну і сумлінну працю він був відзначений грамотами районного та обласного відділів освіти, знаком «Відмінник народної освіти».

Диплом за друге місце в обласній виставці педагогічних інноваційних технологій і ідей з правознавства нагороджений Варвалюк В.М. грамотою обласного відділу освіти за особистий вклад в створення шкільного краєзнавства, грамотами Дунаєвецької райдержадміністрації.

Шатавський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, колегіум, так на сьогодні звучить повна назва школи, директором якої є Чорний Володимир Михайлович. Гаслом якої є: Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності. (В.Сухомлинський). Колегіум успішно функціонує і розвивається.

Праця завжди прикрашала шатавчан. Яскраві сторінки в історію села внесли: Березіна Ф.Й., Березін В.Б., Стеньгач В.В., Горпенюк В.С., Грисик М.І. та багато інших.

Внесок в історію села вніс Горпенюк Василь Степанови(1938-1988). Народився 1938 року в с.Шатава. Закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут.

Більше тридцяти років віддав служінню колгоспному полю. Кавалер орденів Трудового Червоного Прапора, Леніна, Жовтої революції, агроном-технолог с. Шатави. Наразі у Шатавській сільські бібліотеці зроблений куточок присвячений його праці «Славимо людину праці»

24 серпня 1991 року Україна, а разом і Шатава розпочали відлік нової доби. В селі відкрито цілий ряд приватних підприємств, посилився інтерес до власного історичного коріння.

У 2015 році утворилася Маківська сільська об'єднана територіальна громада однією з перших в області.  І її головою обрали Анатолія Кушніра. Анатолій Аркадійович мав досвід такої роботи, адже з 2006 року був Маківським сільським головою, членом правління Асоціації міст і сіл України, голова Палати сільських і селищних рад. До створення об’єднаної територіальної громади наша сільська рада була однією з найбільших в Україні. Вона об’єднувала чотири села і налічувала шість тисяч мешканців.

25 жовтня 2020 року громада Маківської ОТГ, обрала сільським головою Галачинського Владислава Станіславовича.

На сьогоднішній день населення села Шатава становить 1616 осіб. Успішно працюють і розвиваються школа,бібліотека,приватні підприємства.

• Кругла церква-ротонда Івана Богослова (1839—1862 рр.)
• Старе кладовище поблизу церкви Івана Богослова

• Використано матеріал з статті Володимира Захар'єва з газети «Є!»
• Мазур Л. — Маків з найдавніших часів до 1917 року / «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій. Збірник науково-краєзнавчих праць. Випуск V» — Дунаївці — Кам'янець-Подільський (2013)
• Пустиннікова Ірина. — Краків і Варшава? Ні, МАКІВ І ШАТАВА / спец. для «ПОДОЛЯНИНА» — 26.10.2012
• Szatawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 807. (пол.) — S. 807. (пол.)
• Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. — СПб, 1899 (рос.)

• Погода в селі Шатава
• Shatava, Ukraine (англ.)