Ліфука

Ліфука (тонг. Lifuka; англ. Lifuka) — острів у північно-східній частині острівної групи Хаапай округу Хаапай (Королівство Тонга), в південно-західній частині Тихого океану.

Острів Ліфука
тонг. Lifuka
Центр міста Пангаї, о. Ліфука
Карта
Острів Ліфука (по центру островів Тонга)
Острів Ліфука (по центру островів Тонга)
Географія
19°50′ пд. ш. 174°22′ зх. д.
Місцерозташування Тихий океан,
Океанія
Акваторія Тихий океан
Група островів о-ви Хаапай
Площа 11,42  км² 
Довжина 8,1  км
Ширина 2,7  км
Берегова лінія 21,8  км
Найвища точка 14 м[1] м
Країна
 Тонга
Регіон округ Хаапай
Адм. одиниця Хаапайd
Населення ▼2,410 осіб[2] (2011)
Острів Ліфука
Острів Ліфука (Океанія)
Острів Ліфука
Острів Ліфука (Тонга)
 Ліфука у Вікісховищі

Історія

Острів Ліфука був відкритий європейцям англійським мандрівником Джеймсом Куком у 1774 році, через дружелюбність місцевих племен, він назвав острови Тонги — «Островами Дружби», ця неофіційна назва островів часом використовується наряду з офіційною. Поряд з островом, на острові Тофуа у 1789 році зробила невдалу спробу висадитися частина команди на чолі з англійським капітаном Вільямом Блаєм з бунтівного корабля Баунті, після чого вони здійснили найдовшу (6701 км) успішну на той час подорож до острова Тимор у невеликому відкритому човні без сучасних навігаційних засобів, маючи тільки секстант і кишеньковий годинник — без будь-яких карти та компаса. Ця подорож була успішно відтворена у 2009 році командою «Talisker Bounty».

Острів Ліфука був кінцем останньої нещасливої подорожі англійського корабля «Порт-о-Пренс», де місцеві жителі, у 1806 році на північно-західному узбережжі острова атакували це китобійне судно, яке використовували як капер для перевезення невільників, вбивши більшу частину команди, а корабель затопили. Один з небагатьох членів команди, що залишилися в живих після нападу, Вільям Маринер, подружився з королем і провів наступні чотири роки в Королівстві Тонга, перш ніж йому дозволили повернутися в Англію. Випадкова зустріч з англійським метеорологом і лікарем Джоном Мартіном по його поверненні на батьківщину, привели до співпраці, що в кінцевому підсумку було втілено у книгу документального опису Маринера, який включив відомості про уродженців Тонганських островів, з використанням оригінальної граматики та лексики їх мови[3]. Якір корабля «Порт-о-Пренс» був знайдений водолазами у 2009 році поблизу острова Ліфука. У серпні 2012 року біля берегів острова Фоа, було виявлено місце затоплення і самого судна.

Географія

Кораловий острів Ліфука розташований у північно-східній частині острівної групи Хаапай, за 1,1 км на північний схід від острова Уолева та за 0,64 км на південний захід від Фоа, з яким він з'єднаний мостом, і за 160 км на північ — північний схід від головного острова країни — Тонгатапу. За 68 км на захід розташовані два вулканічні острови Тофуа та Као, на якому розташований найвищий однойменний вулкан всього архіпелагу Тонга висотою 1030 м[4]. Площа острова — 11,42 км². Острів простягся з південного заходу на північний схід на 8,1 км, при максимальній ширині 2,7 км. Довжина берегової лінії близько 21,8 км. Максимальна висота 14 м[1]. У місті Пангаї є порт. На півночі острова розташований єдиний аеропорт островів Хаапай — «Salote Pilolevu»[5].

Острів майже повністю покритий заростями: манго, папаї, маніоку, ямсу і, звичайно, кокосових пальм[6].

Населення

Зміна чисельності населення острова Ліфука за переписом станом на листопад місяць, з 1996 по 2011 роки:[7][2]
Роки199620062011
Чисельність населення, осіб 2,966 ▲2,967 ▼2,410

Всього на острові 5 населених пунктів, найбільший з них адміністративний центр округу Хаапай та району Пангаї — місто Пангаї (1,211 осіб, 2011), а також села: Коуло, Холопека, Ха'ато'у, Тонголелека. Два останніх розташовані на південній околиці Пангаї, в деяких джерелах вказують як одне під назвою Тонголелека або Хіхіфо (844 особи, 2011)[2].

Див. також

Примітки
  1. UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Lifuka. (англ.)
  2. Geohive: Tonga (англ.)
  3. Excerpt from Mariner's account of the capture of the Port-au-Prince Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine. (англ.)
  4. Kao. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 04-01-2017. (англ.)
  5. Аеропорт «Salote Pilolevu» на острові Ліфука
  6. Lifuka
  7. Administrative Divisions of Countries. Statoids. Архів оригіналу за 22-06-2013. Процитовано 24-01-2017.(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.