Ліщинівська волость

Ліщинівська волость (Верхняцька волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Ліщинівка.

Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 9 сільських громад. Населення — 10054 особи (4958 чоловічої статі та 5096 — жіночої), 1583 дворових господарств[1].

Основні поселення волості:

• Ліщинівка — колишнє власницьке село за 23 верст від повітового міста, 682 особи, 116 дворів, православна церква, каплиця, школа, поштова станція, постоялий будинок, водяний, 4 вітряних і кінський млини, цегельний завод.
• Ботвинівка  — колишнє власницьке село при річці Конелка, 533 особи, 91 двір, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний і вітряний млини.
• Верхнячка — колишнє власницьке село при річці Верхнячка[2], 1653 особи, 264 двори, православна церква, каплиця, школа, 2 постоялих будинки, лавка, паровий, водяний і 2 вітряних млини, винокурний завод, цегельний і винокурний заводи.
• Добре — колишнє власницьке село, 1712 осіб, 307 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих двори, постоялий будинок, 2 вітряних млини.
• Красноставка — колишнє власницьке село при річці Конелка, 592 особи, 117 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і 2 вітряних млини.
• Пеніжкове — колишнє власницьке село, 807 осіб, 150 дворів, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок, 2 лавки, 2 вітряних млини, цегельний завод.
• Притика — колишнє власницьке село при безіменній річці, 723 особи, 118 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і кінний млини, маслобійний завод.
• Чайківка — колишнє власницьке село, 321 особа, 51 двір, школа, водяний млин.
• Шукайвода — колишнє власницьке село, 2014 осіб, 369 дворів, православна церква, католицька каплиця, 2 постоялих будинки, 2 водяних і 3 вітряних млини.

Наприкінці XIX сторіччя волосне правління перенесено до села Верхнячка й волості отримала назву Верхняцька.

Старшинами волості були:

• 1909—1910 роках — Феодот Костянтинович Шпора[3],[4];
• 1912—1915 роках — Феодосій Сергійович Мельник[5],[6],[7].