Магнетон Бора

Магнето́н Бо́ра — фізична величина, яка визначає вклад взаємодії з магнітним полем в енергію квантово-механічної частки. Атомна одиниця магнітного моменту.

В системі СГС:

${\displaystyle \mu _{B}={\frac {e\hbar }{2mc}}}$.

В системі SI:

${\displaystyle \mu _{B}={\frac {e\hbar }{2m}}}$,

де e — заряд частки, ${\displaystyle \hbar }$ — приведена стала Планка, m — маса частки, c — швидкість світла. Формула наведена в системі СГС.

Гамільтоніан ${\displaystyle {\hat {H}}}$ квантово-механічної системи із одним електроном в магнітному полі з магнітною індукцією ${\displaystyle \mathbf {B} }$ записується у вигляді

${\displaystyle {\hat {H}}={\hat {H}}_{0}-{\frac {\mu _{B}}{\hbar }}({\hat {\mathbf {L} }}+2{\hat {\mathbf {S} }})\cdot \mathbf {B} }$,

де ${\displaystyle {\hat {H}}_{0}}$ — частина гамільтоніана, яка не залежить від магнітного поля, ${\displaystyle \mathbf {L} }$ — оператор кутового моменту електрона, ${\displaystyle \mathbf {S} }$ — оператор спіну електрона.