Магнітна сприйнятливість

Магнітна сприйнятливість (найчастіше позначається ) фізична величина, що характеризує здатність речовини намагнічуватись під дією зовнішнього магнітного поля:

де

 вектор напруженості магнітного поля;
 вектор намагніченості середовища.

(Наведена формула справедлива лише у випадку статичного (постійного у часі) магітного поля у середовищах, що не мають властивості магнітного гістерезису).

У залежності від значення магнітної сприйнятливості речовини класифікуються так:

При  — речовина є діамагнетиком: При  — речовина є парамагнетиком: При  — речовина є феромагнетиком.

Магнітна сприйнятливість пов'язана з магнітною проникністю :

(Міжнародна система величин (ISQ)).

В анізотропних середовищах магнітна сприйнятливість є тензорною величиною, внаслідок чого вектори напруженості магнітного поля та намагніченості середовища можуть бути неколінеарними.

У випадку феромагнетиків магнітна сприйнятливість велика, але визначена неоднозначно, бо залежить від передісторії намагнічення зразка.

Магнітна сприйнятливість для деяких матеріалів
МатіріалTк
вакуум0
вода-1.2·10−5
Bi-16.6·10−5
C-2.1·10−5
O20.19·10−5
Al2.2·10−5
Fe200774 °C
Co701131 °C
Ni110354 °C

Розрiзняють питому магнiтну сприйнятливiсть (вiднесену до 1 г) та молярну (вiднесену до 1 моль). У парамагнетиків та дiамагнетикiв вона є малою, до того ж у дiамагнетикiв вiд'ємною, у феромагнетикiв може бути великою. У парамагнетиків, що мають частинки з неспареними електронами (радикали) буде тим більшою, чим більшим є вміст таких частинок.

Об'ємна магнітна сприйнятливість κ дорівнює відношенню намагніченості тіла J до напруженості магнітного поля Н, у якому знаходиться це тіло:

κ = J /Н.

Питома магнітна сприйнятливість χ — об'ємна магнітна сприйнятливість одиниці маси тіла:

χ = κ / δ ,

де δ густина тіла, кг/м3.

Див. також

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.