Маковій Гарафина Петрівна
Гарафина (Гарафіна) Петрівна Макові́й (Карча) (2 лютого 1949 — 13 березня 2021) — засновниця та лідер релігійного єретичного руху, поетеса, народознавець.
Маковій Гарафина Петрівна | |
---|---|
Псевдо | Гарафина Петрівна Карча |
Народилася |
2 лютого 1949 (73 роки) Великий Кучурів, Сторожинецький район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР |
Померла | 13 березня 2021 (72 роки) |
Поховання | Великий Кучурів |
Країна | Україна |
Діяльність | поетеса |
Alma mater | Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича |
Життєпис
Народилась Гарафина Маковій 2 лютого 1949 року в с. Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області в сім'ї колгоспників. Закінчила філологічний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича[1]. Вчителювала в рідній школі, є відмінником народної освіти. Разом зі своїми вихованцями посадила парк пам'яті загиблих на війні сільчан, створила в школі музей «Берегиня». Дослідила духовне коріння свого села [джерело?].
Г.Маковій видала книги «Абетка християнина», «Золоте віно з бабусиної скрині», «Затоптаний цвіт», «Очі згори», «Народ у народних святах», «Пісні одного села», «У світі рослин», «Віра», «Воскресіння», «Книга чудес», «Духовне виховання», «Світанок», «У колі сім'ї», «Прошу прийняти», «Діалоги з неба», «Наші обереги», «Відповідаємо на запитання», «Народ у народних святах», «Чи я є християнин», «Те, що я бачу», «Мій хресний хід», «Слово моєї душі», «Калинова сопілка», «Сповіді», «Намистини», «Сторінки із щоденника 1993 р.». Її твори філософсько-морально-естетичного спрямування.
У 1995 році засновує «Народознавчо-просвітницьке товариство «Факел»»[2], та однойменне видавництво, розпочинає друк книжок та газети «Економічно-благочестивий вісник».
Померла 13 березня 2021 року.
Вчення Гарафини Маковій
Гарафина Маковій та її послідовники позиціонують себе справжніми християнами[1], хоча насправді сповідують вчення, які не мають нічого спільного з християнством.
Деякі із заборон вчення:
- не можна переливати олію в окремі посудини[3];
- не можна використовувати ліки[3], с. 13–14
- не можна проводити операції навіть при смертельній загрозі[3], с. 16;
- не можна мати піаніно[3], с. 20;
- не можна мати акваріумних рибок чи папугу[3], с. 24;
- не можна брати до рук жолуді (у них начебто вміщено велике вселенське зло)[3], с. 22;
- не можна пити з отвору пляшки[3], с. 23;
- не можна дивитися в чужі дзеркала (начебто дзеркало акумулює «астральне зло»)[3], с. 27;
- не можна переносити слова на письмі[3], с. 306;
- не можна обходити машину ззаду, коли хочеш сісти в неї (це нібито закликає аварію)[3], с. 28–29;
- не можна проводжати когось на пероні вокзалу[3], с. 303;
- не можна писати у свій зошит чи записник номер чужих автомашин (цим нібито перебираєш «карму» водія)[3], с. 293;
- не можна використовувати телевізор, телефон, електроприлади (це начебто живе втілення диявольщини)[3], с. 181;
- не можна вживати «субтропічні та цитрусові, бо вони є не наші»[3],с. 110;
- не можна пити чай: «Чай – від сатани. Варення від Бога. Чай руйнує підкірки головного мозку, висмоктуючи з них енергію завтрашнього дня»[3], с. 72;
- не можна використовувати пральний порошок: «він порушує енергетичний обмін людини, створений законами Неба» [4], ст. 84-85;
Ставлення Церкви до творів Гарафіни Маковій
17-18 березня 2011 р. Синод Української Православної Церкви Київського патріархату під головуванням Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета офіційно розглянув питання про вчення Гарафіни Маковій. На підставі аналізу публікацій Гарафини Петрівни Маковій та її послідовників Синод визнав, що її вчення істотно суперечить вченню Православної Церкви[5], тому що містить елементи:
- окультизму,
- язичництва і магії,
- анімізму (віри у існування особливих духів неживої природи),
- духовної самоомани (облещення),
- марновірств,
- вірувань у переселення душ, карму та інші елементи нехристиянських віровчень і практик, які прямо суперечать Священному Писанню, Священному Переданню та вченню Православної Церкви.
У зв'язку з цим лжевчення Г. Маковій підлягає засудженню. Визнати, що воно підпадає під дію п. 14 Постанов Архієрейського Собору УПЦ Київського Патріархату від 14 травня 1999 р., яким засуджено окультні вчення[6].
Примітки
- НАРОДОЗНАВЧО-ПРОСВІТНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО «ФАКЕЛ»
- Чого послідовникам Гарафіни Маковій не вистачає у Православній Церкві?
- Маковій Г. Діалоги з неба / Г. Маковій, О. Новий. – Чернівці : Факел, 1997, с. 11
- Гарафина Маковій. «Відповідаємо на запитання». Чернівці 1999.
- Журнали засідання Священного Синоду 17-18 березня 2011 р.
- З висновків засідання Священного Синоду УПЦ КП
Твори
- Затоптаний цвіт : народознавчі оповідки / Г. П. Маковій. — Київ : Укр.письменник, 1993. — 205с. ; 20 см. — ISBN 5-333-01269-5
- Помана / Гарафина Маковій Г. // Основа. — 1994.-N4(26).
- На пелюстках крил [Текст] : Вірші / Маковій Г. // Дзвін. — 1995.-N3.
- Маковій, Гарафіна. Очі згори : народознавчі новели / Г. П. Маковій. — Київ : Генеза , 1996. — 496 с. ; 20 см. — (Бібліотека журналу «Неопалима купина»). — ISBN 966-504-070-7 (в м. обкл.) :
- Віно з бабусиної скрині : (Пісні, звичаї, ігри та ін.) Свято Миколая / Маковій Г. П. // Початкова школа. — 1996.-N12.
- На свій хліб / Маковій Г. // Берегиня. — 2000.-N3.
- «Картоплі теж подобаються народні співанки» [Текст] : про українські народні пісні / Г. Маковій // Культура і життя. — 2006. — № 21/22 (17 травня). — С. 5.
- Діалоги з неба / Г. Маковій, О. Новий. – Чернівці : Факел, 1997. – 320 с.
- Сторінки із щоденника. Маковій Г. 1993 рік. – Чернівці : Факел, 2004. – 624 с.