Маков Павло Миколайович

Павло́ Микола́йович Ма́ков (нар. 28 серпня 1958, Санкт-Петербург) — український художник. Член Королівського товариства живописців та графіків Великої Британії, член-кореспондент Академії мистецтв України. Представник Нової хвилі. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2018)[1].

Павло Маков
Лекція про сучасне мистецтво в Донецькому художньому музеї
Народження 28 серпня 1958(1958-08-28) (63 роки)
Санкт-Петербург
Країна  Україна
Жанр сучасне мистецтво (роботи на папері)
Навчання

Кримське художнє училище ім. М. С. Самокіша
Петербурзька академія мистецтв

Харківський художньо-промисловий інститут
Діяльність художник, графік, графічний дизайнер
Вплив

Віталій Куликов
Борис Михайлов

Джорджо Моранді
Твори «UtopiA», «Сади», «Олов'яні щоденники»
Нагороди
Сайт makov.com.ua
 Маков Павло Миколайович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 28 серпня 1958 року в Ленінграді у родині лікарів.[2] Коли Макову виповнилося п'ять років, його батьки переїхали до України, де він деякий час жив у Рівному, Києві та Симферополі.[3] Три роки навчався у художній школі. До восьмого класу цікавився переважно біологією та літературою.[4]

У 1974 році, вступив до Кримського художнього училища імені М. С. Самокіша у Симферополі, яке завершив у 1979 році. З 1977 по 1978 рік навчався у Петербурзькій академії мистецтв, а починаючи з 1979 року — на факультеті графіки у Харківському художньо-промисловому інституті, який завершив у 1984 році. В дитинстві Маков навчався у школі з поглибленим вивченням англійської мови, а згодом додатково займався з вчителькою, якій писав англійською листи з армії.[5] Деякий час працював майстром-друкарем та займався викладанням.[6]

У 1988 році Сумський державний художній музей придбав три роботи Макова.[5] Того ж року Маков став членом Спілки художників України, а вже наступного року отримав Гран-прі на Всесоюзному бієнале станкової графіки у Калінінграді.[5] У 1991 році чотири роботи Макова придбала Третьяковська галерея.[6] З 1994 року Маков є членом Королівського товариства живописців та графіків Великої Британії, де на початку 1990-х викладав у Королівському коледжі мистецтв.[3] З 2007 — член-кореспондент Академії мистецтв України.[джерело?]

Маков цікавиться сучасною українською літературою. У 1990-х роках він був знайомий з творчістю Юрія Андруховича і Оксани Забужко, остання порадила йому почитати Тараса Прохаська.[7]

Живе та працює у Харкові.

Роботи Павла Макова

Праці Макова виставлялися в Музеї Вікторії та Альберта (Лондон), Метрополітен-музеї (Нью-Йорк), Національній художній галереї (Київ), Центрі сучасного мистецтва (Осака), Державній Трєтьяковській галереї (Москва), Музеї сучасного мистецтва (Ібіца) та інших зібраннях. Роботи Павла Макова було також виставлено на аукціоні Сотбі (2009).[джерело?]

Над створенням артбуків Маков почав працювати з 1992 року.[8] Серед створених ним авторських книг є «Завдання № 1» (1994), «Utopia. Хроніки 1992–1995», «Книга води» (1994), «Фонтан виснаження, Квітневі війни, книга № 12» (1996) «Анатомія мішені. Частина І, Антропологія» (1998) «Анатомія мішені. Частина ІІ, Три сестри» (1999), Книга-килим «Три сестри» (1999), «Книга троянд» (1999–2000), «Книга дванадцяти кораблів» (1999–2000), «Книга днів» (1999–2000), «Празький щоденник» (1999–2000), Олов'яний щоденник № 1 (2000), Олов'яний щоденник № 2 «Битва за піраміду» (2000), Олов'яний щоденник № 3 «Судецький соловей» (2001), Олов'яний щоденник № 4 «Празькі зустрічі» (2001), Олов'яний щоденник № 5 «UTOPIA, блокада» (2001), Олов'яний щоденник № 6 «UTOPIA, вони йдуть» (2002), Олов'яний щоденник № 7 «UTOPIA. Ті, що канули в Літу» (2002), Олов'яний щоденник № 8 «UTOPIA, алея героїв» (2002), Олов'яний щоденник № 9 «UTOPIA, схід сонця» (2002), Олов'яний щоденник № 10 «UTOPIA, захід сонця» (2002), Олов'яний щоденник № 11 «UTOPIA, облога Пентагону» (2003–2004) та «Донроза» (2006).[9]

Погляди

Говорячи про ідентичність сучасного митця, Маков називає себе українським художником, з огляду на те, що він живе в Україні та осмислює українську дійсність. Він порівнює свою ситуацію з проблемами саморепрезентації каталонських митців, разом із тим, виступає проти того, щоб сучасне мистецтво ґрунтувалося на фольклорі.[3]

У травні 2011 року Маков познайомився з американським філософом та теоретиком літератури Гансом Ульріхом Гумбрехтом, який завітав до його майстерні під час свого перебування у Харкові. З приводу цього візиту Маков зазначив: «Я вперше побачив, щоб хтось описав словами те, чим я займаюся. <…> Я не заперечую постмодерн, просто я ніяк не міг знайти там свого місця. А Гумбрехт показав мені, де я є».[10]

Примітки
  1. Указ Президента України від 7 березня 2018 року № 60/2018 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  2. Маков Павло. Неможливо бути відомим митцем із невідомої країни // Читомо. — 2010. — 13 липня. Процитовано 25-03-2012.
  3. Маков Павло. Реальність завжди сильніша за будь-яку мистифікацію // ART Ukraine. — 2010. — 24 листопада. Процитовано 25-03-2012.
  4. Маков Павло. Треба рухатися тільки туди, де лячно // Курбасівські читання, №3, Ч. 1. — 2008. Процитовано 25-03-2012.
  5. Киценко Татьяна. Свободный график // Контракты, № 26. — 2008. Процитовано 25-03-2012.(рос.)
  6. Маков Павло. Мистецтво запобігає «соціальному раку» // День, №189. — 2010. — 19 жовтня. Процитовано 25-03-2012.
  7. Терен Тетяна. Непідробний Маков // Україна Молода. Процитовано 25-03-2012.
  8. Злобіна Тамара. У кожну руку по артбуку // ЛітАкцент. — 2010. — 14 травня. Процитовано 25-03-2012.
  9. Загорська Катерина. Павло Маков. Донроза. Графіка // Національний художній музей України. — 2006. Процитовано 25-03-2012.
  10. Филоненко Борис. Следы присутствия. Рассматривая работы Павла Макова с небольшой помощью от Ханса Ульриха Гумбрехта // Stedley Art Foundation. — 2012. Процитовано 19-10-2012.(рос.)

Бібліографія
  • Маков, Павло. Авторські книжки та щоденники. — К.: Видавництва «Артбук», «Дух і Літера», 2007. Погортати PDF.
  • Маков, Павел. Utopia. Хроники 1992–1995. — Харьков: Дух і Літера, 2005. — 208 с. — ISBN 966-378-011-8 Погортати PDF.
  • Маков, Павло. Книга Днів. — К.: ЦСМ, 2000.
  • Маков, Павло. Анатомія Мішені та всі, всі, всі…. — Прага, 1999.
  • Маков, Павло. Наш пейзаж. — К.: ЦСМ, Київ, 1998.
  • The best of printmaking : an international collection. — Gloucester, Mass. : Quarry Books ; Cincinnati, Ohio, 1997. — 160 p. — ISBN 1564963713.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.